Що означає рішення суду про призупинення обов’язкового перейменування УПЦ МП

Прочитано: 83
Опубліковано: 25.04.2019

Напередодні Окружний адміністративний суд м. Києва призупинив рішення про обов’язкове перейменування Української православної церкви (Московського патріархату), яка повинна зазначати у своїй назві зв'язок з Росією. Таке рішення суд ухвалив як забезпечувальний захід позову УПЦ до Міністерства культури. Про наслідки такого рішення – у матеріалі 24 каналу.

Перейменуванню підлягають

26 грудня 2018 року набули чинності зміни до статті 12 Закону України "Про свободу совісті та релігійні організації".

Пояснюючи зміни, які несе закон, народний депутат Олександр Бригинець наголошував, що у ньому лише три головні тези.

У законі йдеться, що у назві церкви, яка розташовується в Україні й представляє церкву іноземної держави-агресора, має бути повністю вказано назву тієї церкви, яку вона представляє. Тобто в назві церкви, яка буде створена чи зареєстрована в Україні, повинна бути повна назва РПЦ. Тобто має бути написано Російська православна церква. Приміром, може бути написано український екзархат Російської православної церкви, як це є в Білорусі,
– сказав нардеп.

Також він розповів, як визначати – чи є церква залежною. Той факт, що ця церква є спорідненою з церквою, яка розташовується в державі-агресорі, визначається двома способами. Перший – статутні документи української філії, другий – документи, які перебувають у Москві.

Якщо в одному з документів вказано, що ця церква є залежною від церкви, яка входить до держави-агресора, тоді така церква підпадає під цю санкцію,
– додає Олександр Бригинець.

Як депутати ухвалювали зміни до закону, можна подивитись тут:



Визначення релігійних організацій, як мають внести зміни в свою назву, зробило Міністерство культури після проведення релігієзнавчої експертизи зареєстрованих статутів релігійних організацій. 25 січня 2019 року Міністерства культури видало наказ №37 "Про затвердження релігієзнавчої експертизи щодо встановлення переліку релігійних організацій (об’єднань), які підпадають під дію норм частини сьомої та восьмої ст 12 Закону України "Про свободу совісті та релігійні організації".

До переліку таких релігійних організацій увійшли:

Українська Православна Церква (в єдності з Російською Православною Церквою (УПЦ МП);
Руська (Російська) Істинно-Православна Церква (РІПЦ);
Руська (Російська) Старообрядницька Церква (Безпопівська згода), інша назва – Древлеправославна Поморська Церква (ДПЦ);
Руська (Російська) Древлеправославна Церква (РДЦ Новозибківська згода);
Руська (Російська) Православна Старообрядницька Церква (РПСЦ).

Іменем Закону

Проте вже 28 березня 2019 року Окружний адміністративний суд м.Києва розпочав розгляд справи за позовом Київської Митрополії Української Православної Церкви (МП) до Міністерства культури щодо скасування цього наказу.

Суд дійшов висновку, що зазначений спір є справою незначної складності, а тому підлягає розгляду за правилами спрощеного позовного провадження. Тобто без повідомлення учасників справи.

Слід зазначити, що судом до участі у справі в якості третіх осіб було залучено 265 релігійних організацій. Розгляд справи за спрощеним провадженням здійснюється не довше, ніж 60 днів з дня відкриття провадження у справі без судових засідань на підставі наявних у справі матеріалів,
– зауважив старший партнер "Кушнір Яким'як та партнери" Олег Яким'як.

Будь-які дії, щодо зміни найменування – незаконні

А вже 22 квітня судом було задоволено заяву Київської Митрополії УПЦ (МП). Щоправда, станом на ранок 24 квітня ухвала була відсутня в реєстрі судових рішень, але в прес-релізі суд наголошував, що вжиття заходів забезпечення позову не зумовлює фактичного вирішення спору, оскільки вони спрямовані винятково на збереження існуючого становища до завершення розгляду справи по суті.

Рішення про призупинення дії наказу Міністерства культури №37 виглядає сумнівним з огляду на те, що забезпечення позову допускається, якщо є очевидні ознаки протиправності рішення, яке оскаржується. Виходячи з позовної вимоги, оскаржується саме наказ Мінкульту №37, який приймався на виконання припису закону і не може трактуватись виключно самостійним нормативно-правовим актом, тому його неправомірність можлива лише у випадку перевищення повноважень Мінкультом, а такі ознаки в наказі відсутні,
– додає Олег Яким'як.

Як пояснює Ірина Кепич, адвокат Правничої групи "Colares", застосований судом захід на практиці означає, що з релігійних організацій знімається обов’язок змінити найменування. А будь-які дії, щодо зміни найменування – незаконні.

Захід діє до набрання чинності рішенням суду після вирішення справи по суті або до його скасування. Скасувати такий захід забезпечення позову може той же Окружний адміністративний суд Києва – як за власною ініціативою, так і за заявою учасників справи,
– зазначає Ірина Кепич.

Також ухвала про забезпечення позову може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції окремо від рішення суду. Апеляційну скаргу на ухвалу про забезпечення позову необхідно подати протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення до Шостого апеляційного адміністративного суду. Також Мінкульт може подати клопотання до суду першої інстанції про скасування заходів забезпечення, яке суд зобов’язаний розглянути протягом п’яти днів.

А тим часом у Конституційному суді відкрили провадження щодо закону, який зобов'язує УПЦ МП вказувати в назві свою приналежність до Росії.


Джерело


Останні новини

Україна
16-05-2019
Україна
08-05-2019
Україна
07-05-2019
Україна
02-05-2019
Київ
25-04-2019
Україна
23-04-2019
Україна
23-04-2019
Україна
19-04-2019
Україна
18-04-2019
Україна
17-04-2019

Підписатися на новини Бригинця






Відписатись | Активувати

Історія ОУН-УПА
Facebook
Twitter

Олександр Бригинець / Александр Бригинец

При повному або частковому передрукуванні,
посилання на Бригинец.com обов'язкове.

Прес-служба
o.br@ukr.net


© 2007-2017





Полезные новости