Київська влада не вважає 130-річну будівлю історичною

Прочитано: 2989
Опубліковано: 18.11.2013

Київська влада не вважає, що 130-річна будівля є історичною. Такими словами голова КМДА обґрунтував плани київської влади щодо знесення Ливарного цеху заводу Якова Гретера та Йосипа Криванека (нині «Більшовик») заради будівництва нової транспортної розв’язки біля станції метро «Шулявська» (на перехресті просп. Перемоги та вул. О.Довженка).

Про це повідомив народний депутат України (фракція «Батьківщина»), голова підкомітету з питань охорони та популяризації культурної спадщини Олександр Бригинець.

Як повідомлялося, за планами чиновників, Київ змушений буде ще й заплатити компенсацію власникам будівлі за знесення унікального об’єкта культурної спадщини, сума якої сягне чверть мільярда гривень. Саме до такого рішення дійшла міська влада, плануючи наступного року розпочати будівництво чергової абсурдної, але традиційно коштовної транспортної розв’язки на Більшовику, перетворивши Шулявський міст в рудиментарну не тільки для просунутих європейських міст, але й для Києва конструкцію – розв’язку типу «конюшина».

«У чергове, влада не замислюється над альтернативним шляхом проведення реконструкції транспортної розв’язки на Більшовику та одночасним збереженням знакової для Києва споруди. На моє звернення щодо збереження історичної будівлі – Ливарного цеху - я отримав від КМДА стандартну відписку: міська влада не вважає, що 130-річний вік будівлі це привід вважати її пам’яткою історії та зберігати. За її логікою, значимість Ливарного цеху не чим не підкріплюється», - обурений О.Бригинець.

На думку нардепа, у країні, понівеченій війнами та революціями, абсолютно недопустимо знищення історичних споруд, яким понад 100 років, тим паче тих, які збереглися в хорошому стані. Голова підкомітету переконаний, що обов’язковому збереженню мають підлягати не тільки маєтки та церкви, але й знакові технічні та промислові будівлі, такі як водогони та промислові підприємства, що не використовуються за призначенням.

«У всьому світі історичні споруди переобладнуються для створення мистецьких центрів та творчих майстерень. Так, наприклад, в місті Тампере – побратимі Києва - завод відомого бренду Nokia, сьогодні працює як величезний культурологічний комбайн з мистецьким та творчими майстернями, сценічними просторами та офісними приміщеннями компаній, які мають відношення до творчого процесу. А в будівлі старої паперової фабрики відкрито музей міста. На моє переконання, споруда Ливарного цеху може стати важливим культурологічним місцем для молоді, якого так не вистачає нашому місту, тим паче зважаючи на її розташування неподалік від метро Більшовик», - вважає О. Бригинець.

Тому нардеп звернувся до голови КМДА О.Попова з вимогою знайти варіант створення більш сучасної транспортної розв’язки, яка б дала можливість зберегти унікальний об’єкт - будівлю Ливарного цеху, повернутися до вирішення долі історичної будівлі і розглянути можливість створення у ній культурного молодіжного соціального простору. Також Бригинець звернувся до Міністерства культури з проханням проаналізувати та вивчити ситуацію навколо історичного об’єкту.

Споруда Ливарного цеху, на думку О.Бригинця, є унікальною з точки зору євроінтеграційних процесів, адже вона виникла у зв’язку із підписанням партнерської угоди між консулом Бельгії в Києві, швейцаром за походженням Якубом Гретером та чеським інженером Йозефом Криванеком. Її збудували орієнтовно у 1885 році в якості структурного підрозділу «Київського машинобудівного і котельного заводу Гретера, Криванека і Ко».


Читайте також


Останні новини

Україна
13-05-2022
Україна
18-04-2022
Україна
18-03-2022
Україна
08-02-2022
Україна
31-01-2022
Україна
31-01-2022
Україна
31-01-2022
Україна
31-01-2022
Україна
31-01-2022
Україна
31-01-2022

Підписатися на новини Бригинця






Відписатись | Активувати

Історія ОУН-УПА
Facebook
Twitter

Олександр Бригинець / Александр Бригинец

При повному або частковому передрукуванні,
посилання на Бригинец.com обов'язкове.

Прес-служба
o.br@ukr.net


© 2007-2022




Полезные новости