Жінки, новачки, безробітні. Яким буде новий український парламент

Прочитано: 70
Опубліковано: 24.07.2019



Верховна Рада після позачергових парламентських виборів, що відбулися минулої неділі, буде не схожа ні на один із парламентів за всі роки незалежності України. Тут буде більше жінок, на три чверті вона буде складатися з новачків, які ніколи раніше не займалися політикою, тут не буде найвідоміших лідерів крайніх правих, але зате будуть 23 безробітні і 10 журналістів.

Обраний минулої неділі український парламент – незвичайний за багатьма параметрами. Партії президента вперше вдалося отримати абсолютну більшість, бо «Слуга народу» перемогла не тільки в голосуванні за списком партій, але і в одномандатних округах. Наприклад, у Києві майже на всіх мажоритарних округах перемогли кандидати від партії Зеленського.

Вибори до Верховної Ради стали провальними для багатьох політиків-важковаговиків, які були депутатами роками, переходячи з одного парламенту в інший. Це стосується і прем’єр-міністра України Володимира Гройсмана, і колишнього голови адміністрації президента Сергія Пашинського, який програв шкільному вчителеві історії з міста Коростеня, і колишнього спікера парламенту Володимира Литвина, який через два місяці після анексії Криму Росією виступав у російських ЗМІ за відновлення відносин двох країн. Не буде в українському парламенті і Олега Ляшка, якого називають «українським Жириновським», хоча до цього він успішно обирався в парламент чотири рази. Не буде в новому парламенті і Михайла Добкіна, який критикував протести на Євромайдані, який збирав кошти на відновлення знесеного в Києві пам’ятника Леніну і який вивіз свою дружину і дітей у Росію після втечі з країни Віктора Януковича. Добкін згодом повернувся в країну, бо переміг на виборах 2014 року. У Верховну Раду не пройшла і засуджена в Росії і згодом звільнена після обміну Надія Савченко – за неї віддали голоси всього вісім осіб у її окрузі в Донецькій області.

Але жінок у нинішньому парламенті все одно буде чимало – п’ята частина від усіх депутатів, 53. Найбільше жінок потрапили в парламент від партій «Голос» і «Європейська солідарність», найменше – від партії «Опозиційна платформа – За життя». Вибори виграли двоє спортсменів: легкоатлетка Ольга Саладуха, бронзова призерка Олімпійських ігор, і срібний призер Олімпійських ігор у греко-римській боротьбі Жан Беленюк, син українки й уродженця Руанди.

Таким чином, у Верховній Раді вперше з’явиться темношкірий депутат і не буде лідерів крайніх правих партій – Дмитра Яроша з забороненого в Росії «Правого сектора», Андрія Білецького, який пов’язаний із цією організацією, але балотувався в парламент від партії «Національний корпус», і лідера партії «Свобода» Олега Тягнибока.

Замість них з’являться вчителька молодших класів із міста Сум Тетяна Рябуха, ресторатор Олексій Леонов, весільний фотограф Сергій Штепа, який виграв вибори у власника машинобудівного заводу і мільйонера В’ячеслава Богуслаєва, а також десять журналістів, більшість із яких – співробітники телеканалу «1+1». Саме в ефірі цього українського телеканалу і виходить більшість гумористичних телешоу студії «Квартал 95», заснованої Володимиром Зеленським. Його колег із цієї студії в парламент потрапило п’ять.

На диво багато в новому парламенті буде людей, які вказали в анкеті для Центральної виборчої комісії, що вони безробітні. Більшість з них були кандидатами в депутати від партії «Слуга народу», а найвідомішим у цьому списку є один із лідерів кримських татар Ахтем Чийгоз, який на прохання Туреччини був звільнений із ув’язнення восени 2017 року, бо був засуджений у Росії на вісім років позбавлення волі за звинуваченням в організації масових заворушень у Криму в лютому 2014 року. Він балотувався від партії «Європейська солідарність».

До парламенту не потрапила Партія Шарія, лідером якої є український відеоблогер, що отримав політичний притулок у Литві. Ця партія отримає державне фінансування в розмірі 12,2 мільйона гривень через те, що набрала майже 2,5 відсотків голосів.

Абсолютна більшість у Верховній Раді, чого не було за всі роки української незалежності, дозволить президентові країни Володимирові Зеленському легко знаходити голоси для законопроектів, які він буде пропонувати. Під цим криється і чимало підводних каменів, на які звертає увагу український політик і письменник Олександр Бригинець.

– Річ у тому, що Зеленський хоче зачистити політичне поле, а політичне поле сьогодні складається з людей, які в тому чи іншому вигляді співпрацювали або за часів Януковича з Януковичем, або за часів Порошенка з Порошенком. Зеленський прагне до того, щоб привести до влади свою команду своїх людей. Чому? Тому що він не хоче, щоб це були люди того чи іншого олігарха, а щоб це була його особиста віддана йому гвардія. Ця гвардія може бути вкрай некваліфікованою, без досвіду. Я їжджу по країні, бачу фотографії цих людей, це нагадує пародію на політиків. У принципі це може бути ідеологією, але ключове питання – він хоче, щоб прийшли його люди. Люди, які мають власну позицію і власні політичні погляди, йому не потрібні. Маючи більшість у Верховній Раді, він може звільнитися від претендентів на прем’єр-міністра, таких, як, наприклад, Тимошенко, або від інших. Він може сказати їм: «Ой, дорогі, я так хотів вас, Юліє Володимирівно, бачити прем’єром, але буде прем’єром моя людина».

– Але Володимир Зеленський при цьому заявляє, що збирається продовжити інтеграцію в Європейський союз і співпрацю з НАТО. Якщо в нього така мета – чому ви скептично ставитеся до тих людей, яких він збирає в парламенті?

– Ми взагалі готуємося до того, що нам постійно будуть демонструвати щось таке, що нагадує віддалення від наших євроатлантичних і європейських союзників. Перша ластівка – це повернення Росії в ПАРЄ. У ЗМІ тоді писали, що Європа нас зрадила, тепер можуть писати «Нас зрадила «Група семи», тому що вони не хочуть люструвати негідників (країни «Групи семи» закликали Зеленського відмовитися від люстрації тих, хто перебував при владі протягом останніх п’яти років, після того, як він запропонував це напередодні виборів – ред.). Це може подаватися так, що Україна не може розраховувати на ці країни, це будуть забивати людям у голови. Люди готові це сприймати, тому що сама по собі ідея, що тебе хтось зрадив, дуже вигідна. Вона добре спрацювала в Росії для того, щоб ізолювати росіян. Мені здається, ця технологія буде використана і в Україні, щоб підготувати людей до того, що рухатися в Європу нам не дуже й потрібно.

– Але більшість українців проголосувала за Зеленського під час президентських виборів і вибрало його партію «Слуга народу».

– Історія довела, що більшість далеко не завжди чинить правильно. Подивіться на Росію. Більшість голосує за Путіна, а ми дивуємося, чого вони об’їлися, раз вони так чинять. Існує маса способів змусити людей голосувати. Я не пам’ятаю хто, але хтось із європейських політиків сказав: «Ми розуміємо, що треба робити, але не розуміємо, як після цього виграти вибори». Ця ситуація стосується України. Люди хочуть легкості в житті, вони хочуть, щоб сталося диво, і життя стало простим і зрозумілим, і їм здається, що, може, весела і зрозуміла молода людина на прізвище Зеленський зможе це зробити. Для мене очевидно, що це неможливо. Не тому, що Зеленський поганий, а тому, що відразу поліпшити ситуацію неможливо. По-друге, Зеленський є патологічно російською людиною за своїм світоглядом, гумором, попереднім досвідом. Така людина не може бути лідером держави і не вступати в конфлікт із державою. Тому я абсолютно впевнений, що його світогляд і те, яким він бачить світ, призведе до швидкого його особистого конфлікту з державою. Це може призвести до максимуму негативу. А пошуки зовнішніх ворогів можуть йому трохи допомогти. В даному випадку зовнішнім його ворогом буде не Росія, а Європейський союз, який може робити заяви, що будуть подаватися як негативні.

– Ви кажете, що побоюєтеся, що Зеленський отримає більшість у Верховній Раді. Чому?

– Мені здається, що Зеленський зараз прагне зіграти Кучму: він намагається торгуватися і з Європою, і з Росією. Проблема тільки в тому, що, коли це робив Кучма, у світі була зовсім інша ситуація. Сьогодні, коли Україна не може бути нейтральною, вона мусить бути або в союзі з Європою, або в союзі з Росією. Рівновагу нейтралітету Зеленський утримувати не зможе. Спочатку він заявляє: «Путіне, давай-но поговоримо у присутності Трампа», а потім дзвонить Путінові. При цьому про розмову ми дізналися не від Зеленського, а від Путіна. Може, Зеленський думав, що ця розмова залишиться таємницею? Може, це не єдина їхня розмова, адже могло статися, що вони обидва відмовчалися?

Джерело


Останні новини

Україна
17-07-2019
Київ
17-07-2019
Україна
12-07-2019
Україна
12-07-2019
Україна
12-07-2019
Україна
10-07-2019
Україна
05-07-2019
Україна
05-07-2019
Україна
04-07-2019
Україна
04-07-2019

Підписатися на новини Бригинця






Відписатись | Активувати

Історія ОУН-УПА
Facebook
Twitter

Олександр Бригинець / Александр Бригинец

При повному або частковому передрукуванні,
посилання на Бригинец.com обов'язкове.

Прес-служба
o.br@ukr.net


© 2007-2017





Полезные новости