Прощавай, Мінстець: Що буде з "міністерством правди" після відставки Юрія Стеця

Прочитано: 231
Опубліковано: 06.06.2017

Кілька днів тому міністр інформації Юрій Стець подав у відставку. Новина стала справжньою сенсацією з кількох причин: по-перше, Стець став другим за тиждень міністром, який раптово оголосив про звільнення; по-друге, на відміну від третього постмайданного міністра агрополітики Тараса Кутового, який раніше написав заяву про відставку, Стець сам є засновником свого міністерства, яке навіть прозвано в народі на його честь – Мінстець. Як відомо, головним завданням цього відомства була боротьба з російською пропагандою. І тепер одне з головних питань, яке гостро постало з відставкою міністра, - чи зможуть його наступники обмежитися продовженням боротьби і не скотитися до обмежень свободи слова? За даними 112.ua, на місце Стеця Банкова розглядає три кандидатури, серед яких колишній розвідник і нинішній заступник міністра Дмитро Золотухін

Про відставку міністра інформаційної політики (МІП) Юрія Стеця прес-служба відомства повідомила 31 травня, буквально через тиждень після аналогічної заяви міністра аграрної політики Тараса Кутового. У МІП підкреслили, що міністр іде у відставку у зв'язку з погіршенням стану здоров'я: "Ніяких політичних або інших мотивів не існує". Держсекретар міністерства Артем Біденко розповів 112.ua, що Юрій Стець щонайменше за тиждень до оголошення про відхід з посади пішов на лікарняний і весь цей час перебував в одному з лікувальних закладів в Україні. За даними нашого джерела в уряді, нещодавно міністр переніс операцію.

Діагноз Юрія Стеця не розголошують, але про те, що у нього були проблеми зі здоров'ям, було відомо давно. "Я знав, що у нього давно проблеми зі здоров'ям, він щонайменше двічі на рік лягав у лікарню, але я не ліз у його питання, навіть не питав", - розповів 112.ua член експертної Ради при МІП, голова правління ПАТ "Національна суспільна телерадіокомпанія України" (НОТУ) Зураб Аласанія.

Втім, до кінця неясно, що ж змусило Юрія Стеця написати заяву про відставку саме зараз. Можливо, на нього чекає курс лікування, який займе більше часу, а зараз, коли інформаційна боротьба загострюється, пауза, пов'язана з відсутністю міністра, могла б негативно вплинути на роботу міністерства, припустив народний депутат фракції БПП, радник Юрія Стеця Олександр Бригинець. "Я говорив телефоном з Юрієм, і ми домовилися, що я відвідаю його в лікарні, коли буду в Києві, але ми не обговорювали з ним причини відставки. Він сказав, що подає у відставку, і я відповів, що я, як радник, підтримую і думаю, що він розуміє, що робить", - розповів 112.ua Бригинець.

В інтернеті щосили гуляє ще одна версія відставки Стеця: це провокація блогера Анатолія Шарія, який "злив" журналістам "5 каналу" фальшиву інформацію про себе, а ті, не перевіривши її, видали в ефір. Потім Шарій викрив горе-журналістів, а деякі сайти написали про зв'язок цього пранка з відставкою міністра, адже вона сталася відразу після злощасного ефіру.

Що там у Мінстеця?

Як відомо, до Майдану такого відомства, як Міністерство інформації, в Україні не існувало. Юрій Стець - перший за всю історію незалежності міністр інформаційної політики. "Це таке іменне, персональне міністерство було. Юрій Стець та міністерство добре римувались як "Мінстець". Ви знаєте, як його називали", - зазначив Зураб Аласанія.

Юрія Стеця було призначено міністром інформполітики 2 грудня 2014 року. А 14 січня 2015 року Кабмін затвердив постанову "Питання діяльності Міністерства інформаційної політики України", згідно з яким було створено Міністерство інформаційної політики.

У цей час Стець саме повернувся з фронту – він був керівником інформаційного напряму Нацгвардії в зоні АТО, згадує Бригинець. "Я розумію, що він відчував, коли повернувся з Донбасу. Тоді він став говорити, що потрібно таке міністерство і потрібен такий напрям діяльності (забезпечення інформаційної безпеки і боротьби з російською пропагандою, - ред.). Багато було скептиків, які заперечували, мовляв, в якій демократичній країні таке може бути тощо. Всі чекали від Стеця, що він ледь не цензурою почне займатися. Але він чудово розумів, що боротись за перемогу, в тому числі й на Донбасі, потрібно іншими способами", - розповідає Бригинець.

Слід сказати, що Міністерство інформполітики загалом не є органом, який уповноважений курирувати діяльність ЗМІ в Україні, як це можна було б подумати, судячи з його назви. МІП спочатку створювали саме як державний інститут, що спеціалізується на протидії російській пропаганді, і саме цей вид діяльності був його головним завданням. Зокрема, в тексті затвердженого Кабміном положення про діяльність МІП йдеться про те, що міністерство є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сферах інформаційного суверенітету України, державного іномовлення та інформаційної безпеки. Примітно, що навіть підпал редакції телеканалу "Інтер" обговорювали не в МІП, а на засіданні Комітету з питань свободи слова та інформаційної політики. Стець заяв про інцидент тоді не робив.

Як випливає з поста у Facebook прем'єр-міністра Володимира Гройсмана, під керівництвом Юрія Стеця Міністерству інформації вдалося досягти поставлених цілей. "І в тому, що працюють санкції, що ми отримали і безвіз, і асоціацію з ЄС, є заслуга зусиль всіх тих, хто воює і на інформаційному фронті, зокрема команди Юрія Стеця", - написав Гройсман, коментуючи відставку міністра. Він також підкреслив, що завдяки Стецю Україна відбивала пропагандистські атаки Російської Федерації.

За словами Артема Біденка, міністр курирував відновлення мовлення на Донбас і окупований Крим, будівництво двох вишок. "І ті досягнення, які сьогодні є, це не тільки вежа Карачун, це повне покриття сигналом всієї окупованої території, це різке зростання кабельних мереж, і тепер тисячі людей бачать українські канали через кабельні мережі", - додає Бригинець.

"Це було надзвичайно складно. Контрагентами там виступають державні інституції, з якими дуже важко мати справу. Мінінформполітики пробило цю стіну, збирало всіх за круглим столом, і завдяки Тетяні Поповій, тодішньому заступнику Юрія Стеця, юристам міністерства ці питання вирішувалися", - наголошує Зураб Аласанія.

За словами Бригинця, великим досягненням є те, що сьогодні люди на Донбасі не довіряють ЗМІ в принципі, а раніше проблема була в тому, що вони українським не довіряли, а російським довіряли: "Для того щоб цього досягти, використовувалося багато способів і методів, які не кидаються в очі".

Як досягнення міністра Біденко виділив і реформу іномовлення, створення мультимедійної платформи для іномовлення, реформу інформаційного агентства "Укрінформ". "І те, що міністерство мало широкі міжнародні контакти, докладало чимало зусиль, щоб українські телеканали вели мовлення у різних країнах світу, я впевнений, це також вплинуло на розуміння ситуації, хоча й трохи запізніле, в Європі. І тепер ось і Макрон на прес-конференції говорить, що ми не пустили цих журналістів, тому що вони не журналісти, а пропагандисти. Я розумію, що нарешті в Європі розуміють те, що ми розуміли три роки тому (коли створювалося Мінінформполітики, - ред.)", - каже Бригинець.

Нардеп підкреслив, що тепер підрозділи, які займаються боротьбою з російською пропагандою, з'являються і в Європі, і в США.

За словами Аласанії, міністр відстоював створення громадського мовлення і говорив, що якщо будуть дії, спрямовані проти цього проекту, він подасть у відставку. "Тож нинішня його відставка з цим питанням точно не пов'язана". "Мінінформполітики надало велику допомогу в лобіюванні створення компанії НСТУ, яка буде займатися суспільним мовленням і закріпленням за нею фінансування (0,2% від держбюджету). До компанії входять 32 підприємства, із них 28 ТРК, входять також Національна радіокомпанія, канал "Культура", "Укртелефільм" та Перший національний телеканал", - сказав Аласанія.

Також як одне з головних досягнень міністра інформполітики всі співрозмовники 112.ua виділили розробку доктрини інформаційної безпеки, яку було затверджено РНБО.

За словами самого Стеця, доктрина – це "декларативний документ, в якому чітко прописано ризики і загрози, визначено країну-агресора. Прописано, хто і як повинен реагувати на загрози". За його словами, одна з цілей доктрини - моніторинг інтернету, до якого входить безліч ресурсів, а досі цього ніхто в Україні не робив. "Настав час це зробити. Деякі ЗМІ кажуть, що це буде контроль, а деякі – моніторинг. Різниця між цими словами дуже велика", - писав міністр.

Учасники ринку вважали, що введене в дію указом президента рішення РНБО, яким було застосовано економічні та інші санкції до таких російським компаніям, як Mail.ru Group, "Яндекс", "ВКонтакте" і "Одноклассники", також медіахолдингів "РБК", "Звезда", "ТНТ", "Москва Медиа", "Россия сегодня" (РИА "Новости"), "Наше радио", "НТВ-Плюс", НТВ, "Первый канал", "Россия 24", "РТР-Планета", є наслідком положень доктрини. Проте в Міністерстві інформаційної політики у відповідь на запит одного з інформагентств повідомили, що не вносили пропозицій щодо введення санкцій проти російських соціальних мереж та компаній "Яндекс" та Mail.ru.

А як зі свободою слова?

Загалом за період перебування Стеця на посаді міністра інформполітики ситуація зі свободою слова в Україні була відносно благополучною. За даними міжнародної організації "Репортери без кордонів", в рейтингу свободи ЗМІ у світі в 2017 році Україна посідала 102-е місце, тоді як ще в 2014 році перебувала аж на 129-му місці. (у 2015 і 2016 роках організація відводила країні 107-е місце). Водночас ще в 2016 році в інтерв'ю одному з українських видань представник "Репортерів без кордонів" в Україні Оксана Романюк відзначала "збільшення кількості погроз у бік журналістів, збільшення агресії з боку звичайних громадян і недовіру в суспільстві щодо медіа".

"Цензури з боку влади, я вважаю, на даний момент немає. Швидше за все, ми можемо говорити про тиск з боку олігархів, які впливають на редакційну політику. Змінити це можна тим, що змусити власників прозоро показувати структури власності медіа. При цьому потрібно передбачити більш жорстку санкцію за порушення законодавства про прозорість власників медіа", - говорила Романюк.

Ще в 2015 році Стець заявив про намір створити координаційний центр блогерів, який би доносив правдиву інформацію про ситуацію в країні і спростовував неправдиві новини. Своєї обіцянки він дотримався. Блогери, що розганяють у соцмережах тези від влади, дістали ємне народне прізвисько "порохоботи". У ЗМІ неодноразово публікувалися видані для них приклади "темників" від Адміністрації президента.

112.ua одного разу звернувся до одного з відомих експертів (частий гість на круглих столах від влади) з проханням прокоментувати один з його постів на сторінці. На це експерт спочатку сказав, що не знає, про який пост ідеться, а потім чесно зізнався, що "деякі люди за домовленістю з ним використовують його аккаунт", тому він не завжди знає, що в ньому опубліковано.

Сам Стець говорив, що в країні, в якій йде війна, складно говорити про те, що все в порядку. Втім, як відомо, в історії зі скандалом, який виник після публікації українським сайтом "Миротворець" списків журналістів, які отримували акредитацію в так званій "Донецькій народній республіці" ("ДНР"), міністр інформполітики зайняв позицію "Миротворця". Нагадаємо, на сайті потрапили кілька тисяч співробітників як українських, так і світових ЗМІ (AFP, Al Jazeera, BBC, Reuters, France 24, Sky news, CNN, ІА "Сіньхуа", Associated Press, The Guardian та інші). Всього в списку було понад 4 тис. журналістів: було оприлюднено їхні телефонні номери, електронна пошта, а також період перебування на окупованих територіях.

Заступник Юрія Стеця Тетяна Попова тоді активно виступила за закриття сайту "Миротворець". Вона також звинуватила у тиску на журналістів депутатів Антона Геращенка, Андрія Тетерука та Дмитра Тимчука. Стець тоді зробив їй зауваження і вибачився за різкі висловлювання заступниці, що прозвучали у відповідь на критику з боку громадськості. "Я чекав у ці дні, що Тетяна Попова зрозуміє, що мудрість політика або чиновника полягає в тому, що треба визнавати свої помилки. На жаль, цього не сталося. Таню, ми не маємо права використовувати інформаційні волонтерські організації для власного піару. Це, на жаль, сталося. Власне, як і прикриватися у своїх заявах журналістами. Це теж сталося. Українська влада, представниками якої ми з тобою є, повинна бути вдячна українським волонтерам за їхню діяльність. Реагувати на їхню критику ми теж повинні. Але в будь-якому випадку наші офіційні заяви або просто коментарі в соцмережах, навіть якщо нас провокують, не можуть ображати громадян – патріотів України. І хоча наговорене за цей час є лише твоєю, а не офіційною позицією МІП, варто було б вибачитися. Ок, я зроблю це замість тебе. Отже, хочу вибачитися перед усіма патріотами, інформаційними волонтерами. Всіма тими, кому коментарі Тетяни Попової здалися зневажливими", - написав тоді Стець.

Після цього Попова подала у відставку.

При цьому на одній із прес-конференцій Стець заявив, що його міністерство формує список сайтів, які "підривають суверенітет України" та повинні бути закриті. До речі, підготувати список сайтів він доручив своєму заступнику Дмитру Золотухіну, якого зараз розглядають як змінника Стеця.

Нагадаємо також, що в той час, коли Національна рада з питань телебачення і радіомовлення винесла попередження телеканалу "Інтер", який у ніч приходу Нового 2015 року транслював святковий концерт за участю колишнього народного депутата Таїсії Повалій, а також кількох артистів з Росії, які підтримували анексію Криму та бойові дії на сході України, Стець заступився за телеканал. Він заявив, що подібні телепередачі транслювали не тільки на "Інтері", але й на "1+1", "Новому каналі" та в ефірі "ТРК-Україна". Міністр інформполітики заявив, що не має наміру забирати ліцензію телеканалу "Інтер".

Водночас, висловлюючись на підтримку законопроекту про обсяг квот - до 75% - щодо української мови в ефірах телеканалів, в інтерв'ю "РБК-Україна" міністр зазначав, що його ухвалення допоможе змінити на краще ситуацію на "Інтері", в ефірі якого, за його словами, менш ніж 30%.

"Що дуже важливо для мене, що Юрій завжди розуміє, що багато проблем, які сьогодні є з українським телерадіомовленням та авторитетом українських програм, не можна вирішувати прямолінійно", - зазначив Олександр Бригинець.

Відомо також, що Стець не прийшов попрощатися з журналістом Павлом Шереметом, який загинув у результаті вибуху автомобіля в центрі Києва. Він пояснив це побоюваннями, що це може бути сприйнято як піар.

Яким буде життя після Мінстеця?

Після заяви міністра про відставку постало одне з найбільш гострих питань: хто буде його наступником на посаді і як це вплине на подальшу ситуацію зі свободою слова в Україні. Чи зможе новий керманич Мінінформполітики утриматися в рамках боротьби з російською пропагандою, не скотившись до цензури?

"Перше, що я подумав, коли дізнався про відставку Юрія Стеця: це все-таки новостворене міністерство, як далі? Хто продовжить його справу (міністра, - ред.)? Команда у нього там є, вони всі - і Еміне Джаппарова, і Артем Біденко, і новий заступник Дмитро Золотухін - професіонали, але чи достатньо їм буде політичної підтримки?" - каже Зураб Аласанія.

Відзначимо, що, за даними ЗМІ, Стець має серйозний вплив, позаяк є близьким до родини президента Петра Порошенка.

Офіційно функції виконувача обов'язків міністра інформполітики (на час перебування міністра на лікарняному) покладено на першого заступника міністра Еміне Джапарову. Водночас, за словами джерела 112.ua в Адміністрації президента, як спадкоємців Стеця зараз розглядають три кандидатури, причому призначення може відбутися у форматі в. о. міністра. За непідтвердженою поки інформацією, серед можливих наступників Стеця - його нинішній заступник Дмитро Золотухін, голова комітету ВР з питань культури і духовності Микола Княжицький і радник міністра МВС Зорян Шкіряк.

Сам Шкіряк заявив 112.ua, що вперше чує подібне і йому про це нічого не відомо. Дмитро Золотухін заявив, що не коментує плітки. Отримати коментар у Миколи Княжицького поки не вдалося.

Варто відзначити, що якщо з особами і позицією Шкіряка та Княжицького, які є відомими у медіапросторі фігурами, все більш-менш ясно, то Золотухін у цій трійці - людина з багатьма невідомими. Він став заступником Стеця порівняно нещодавно – 21 лютого 2017 року.

Водночас, як повідомив 112.ua сам Дмитро Золотухін, він познайомився з Юрієм Стецем у березні 2015 року, коли "як волонтер прийшов до міністерства зі своїми пропозиціями щодо посилення роботи в напрямі захисту від російських інформаційних атак". "Я не був великим фанатом створення міністерства, про що відомо моїм друзям на Facebook, але ця структура стала тим місцем, де я зміг реалізувати ті проекти інформаційної безпеки, які безуспішно пропонував іншим структурам, в тому числі спецслужбам", - повідомив Золотухін.

В офіційній біографії Золотухіна на сайті Мінінформполітики сказано, що в 2003 році він отримав диплом спеціаліста з правознавства в Національній академії Служби безпеки України. У 2009 році закінчив Український державний університет міжнародних фінансів і торгівлі, здобув другу вищу освіту та диплом магістра за спеціальністю "Менеджмент зовнішньоекономічної діяльності".

З 2003 року працював в органах національної безпеки України. На прохання 112.ua уточнити, про які саме структури йдеться, заступник міністра відповів, що "з професійної та правової точки зору не бачить необхідності розкривати деталі". "Це робота в спеціальних органах. Працював у різних підрозділах за напрямами і контррозвідувальної, і розвідувальної діяльності", - уточнив Золотухін.

Згідно з даними сайту міністерства, з 2007 року заступник міністра здійснює вивчення та популяризацію в Україні сфери технологій competitive intelligence, методик інформаційно-аналітичного забезпечення бізнесу, захисту комерційних структур від "чорного піару", негативу та інформаційних агресій. Є першим українським спікером міжнародної конференції з конкурентної розвідки, організованої німецьким Institute for Competitive Intelligence. З липня по грудень 2014 року консультував Інформаційно-аналітичний центр РНБО з питань перевірки інформації та використання онлайн-засобів розслідувань, а також налагодження співпраці з такими дослідницькими командами, як Ukraine@War і Bellingcat.

Дмитро Золотухін також повідомив 112.ua, що його призначення відбулося "відразу ж після підписання президентом України (Петром Порошенком, - ред.) Доктрини інформаційної безпеки". "Над її створенням я також працював при експертній раді при міністерстві (інформаційної політики) і з представниками інших державних органів. Відповідно, моє головне завдання – подальша імплементація положень доктрини в частині, яка має стосунок до компетенції Мінінформполітики", - сказав Золотухін.

Раніше в інтерв'ю журналу "Фокус" заступник міністра розповідав, що вивчає інформаційні війни досить давно. "Фактично це моя професія. Знаю і розумію, як організовуються та проводяться спецоперації. І я як ніхто інший розумію, що одні тільки спецслужби не впораються з інформаційною агресією проти України з простої причини: в органів безпеки працює переважно функція державного примусу. А між тим, головним у протидії інформаційним атакам є саме творення і системне зміна інформаційного простору. Думаю, це моє розуміння в тому числі й стало передумовою до того, що мені доручили імплементацію Доктрини інформаційної безпеки України, до написання якої я також був причетний. Які головні завдання стоять перед Мінінформполітики? Зараз основним елементом стратегії міністерства є протидія російській агресії і загрозі в інформаційному просторі", - сказав він.

Примітно, що сам Стець, відповідаючи на запитання, чи буде влада використовувати Доктрину інформаційної безпеки, щоб за допомогою подібних документів впливати на ЗМІ, відповідав так: поки я працюю міністром, цього не буде. Як буде тепер – невідомо. Однак у Верховній Раді вже активно обговорюють законопроект, який має зобов'язати ЗМІ дотримуватися балансу в подачі інформації. Крім того, депутати готують мовні квоти для газет (для телебачення їх вже ухвалено). Також нещодавно влада заблокували ряд російських сайтів.

Джерела 112.ua на Банковій кажуть, що міжнародні партнери України взагалі наполягають на ліквідації Міністерства інформполітики. Однак ясно, що спроба зробити це наштовхнеться на шалений опір. "Роботу Міністерства інформації було спрямовано на ефект, конкретний результат, а не на публічну оцінку експертів. А те, що експерти, пов'язані з медіа, завжди будуть боятися міністерства, яке таким чином впливає на їхню роботу, це очевидно", - сказав нам Олександр Бригинець.

Олена Голубєва

Джерело: 112.ua


Останні новини

Україна
14-12-2017
Україна
14-12-2017
Україна
12-12-2017
Київ
11-12-2017
Україна
11-12-2017
Україна
08-12-2017
Україна
06-12-2017
Україна
06-12-2017
Україна
06-12-2017
Київ
02-12-2017

Підписатися на новини Бригинця






Відписатись | Активувати

Історія ОУН-УПА
Facebook
Twitter

Олександр Бригинець / Александр Бригинец

При повному або частковому передрукуванні,
посилання на Бригинец.com обов'язкове.

Прес-служба
o.br@ukr.net


© 2007-2017





Полезные новости