Депутатські звернення:

Рахункова Палата України

Номер: 427/201213-0-Е
Дата: 20-12-2013

 

Рахункова Палата України

вул. М.Коцюбинського, 7

м. Київ, 01601

 

 

ДЕПУТАТСЬКЕ ЗВЕРНЕННЯ

 

Щодо ініціювання проведення перевірки використання бюджетних коштів Міністерством енергетики та вугільної промисловості України на проектування будівництва енергоблоків   № 3 і 4 на Хмельницькій АЕС

 

Мені відомо, що на сьогодні в Україні заплановано збільшення обсягів виробництва та використання атомної енергії. Для виконання цієї мети Верховна Рада України прийняла рішення про будівництво енергоблоків № 3 і 4  на Хмельницькій атомній електростанції(далі - ХАЕС). Прийняттю такого рішення, а також будівництву енергоблоків на ХАЕС, передує проведення низки підготовчих заходів, передбачених нормами національного та міжнародного права. Обов’язок по їх проведенню було покладено на Міністерство енергетики та вугільної промисловості України(далі - Міненерговугілля) як розробника законопроекту про спорудження нових енергоблоків на  ХАЕС. Для здійснення цих заходів виділяються кошти з державного бюджету, а Міненерговугілля було призначено головним розпорядником цих коштів.

Я звертаюся до Рахункової Палати, оскільки схвильований неефективним та нецільовим використанням Міненерговугіллям бюджетних коштів, що виділяються з державного бюджету України для здійснення першочергових заходів по будівництву енергоблоків № 3 і 4 ХАЕС. Таке неефективне використання бюджетних коштів проявляється у неналежному забезпеченні Міненерговугіллям виконання  низки законодавчих вимог по будівництву енергоблоків на ХАЕС, у нехтуванні необхідності проведення відповідних досліджень та усунення наявних порушень. Наявність цих порушень може призвести до неможливості спорудження енергоблоків № 3 і 4 ХАЕС в майбутньому, а отже і до марного витрачання коштів державного бюджету, частина яких була використана вже сьогодні. Окрім того, неналежне проведення підготовчих заходів по будівництву енергоблоків № 3 і 4 ХАЕС створює ризики виникнення надзвичайних ситуацій під час експлуатації таких енергоблоків, що, у разі їх настання,  призведе до непередбачуваних видатків із державного бюджету для усунення наслідків таких надзвичайних ситуацій. Таким чином, повстає питання щодо доцільності подальшого виділення коштів з державного бюджету на проектування та будівництво енергоблоків № 3 і 4 ХАЕС, спорудження, або, у ще гіршому випадку, функціонування яких виявляться неможливим, або ж небезпечним як для України, так і для сусідніх держав.

Метою мого звернення є порушення питання проведення Рахунковою Палатою перевірки ефективності використання Міністерством енергетики та вугільної промисловості коштів державного бюджету, виділених для вирішення питань, пов’язаних з будівництвом енергоблоків ХАЕС, з метою запобігання їх подальшого неефективного використання.

1. Наділення Міністерства енергетики та вугільної промисловості України правовим статусом головного розпорядника бюджетних коштів

21 липня 2005 року Кабінет Міністрів України прийняв розпорядження «Про підготовчі заходи щодо будівництва нових енергоблоків Хмельницької АЕС» № 281-р, яким зобов’язав Міністерство палива та енергетики України(далі - Мінпаливенерго) разом із ДП НАЕК «Енергоатом» провести необхідні дослідження щодо можливості спорудження енергоблоків № 3 і 4 Хмельницької АЕС, розробити законопроект  про  добудову нових енергоблоків на ХАЕС та здійснити підготовку матеріалів, необхідних для прийняття рішення про добудову. 09 жовтня 2010 року Указом Президента України №  1085/2010 « Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади» було реорганізовано Міністерство палива та енергетики України, Міністерство вугільної промисловості України в Міністерство енергетики та вугільної промисловості України, внаслідок чого Міненерговугілля стало правонаступником Мінпаливенерго, зокрема і щодо зобов’язань по добудові Хмельницької АЕС. 
Для здійснення першочергових заходів щодо майбутнього будівництва енергоблоків № 3 і 4 ХАЕС відбувається фінансування з державного бюджету. Кожного наступного року , починаючи з року прийняття вищезгаданого Розпорядження КМУ, у Законі України «Про державний бюджет України» на відповідний рік передбачається надання коштів Мінпаливенерго(з 2010 року – для Міненерговугілля) для реалізації державної програми добудови Хмельницької АЕС. Також, надання коштів з державного бюджету для втілення в життя першочергових заходів, пов’язаних з підготовкою необхідних матеріалів для добудови енергоблоків № 3 і 4 ХАЕС, передбачається і у Плані заходів на 2006-2010 роки щодо реалізації Енергетичної стратегії України на період до 2030 року, затвердженого Розпорядженням КМУ від 27 липня 2006 р. N 436-р, відповідно до якого надаються бюджетні кошти Мінпаливенерго, ДП «Енергоатом» для вирішення питань, пов’язаних з будівництвом енергоблоків ХАЕС, а також з метою законодавчого забезпечення будівництва енергоблоків № 3 і 4 ХАЕС. Відповідно до ст.22 Бюджетного кодексу України, одним з головних розпорядників бюджетних коштів за бюджетними призначеннями, визначеними законом про Державний бюджет України, є міністерство. Таким чином, Міненерговугілля, як правонаступник Мінпаливенерго, являється головним розпорядником бюджетних коштів, спрямованих на здійснення першочергових заходів щодо спорудження енергоблоків № 3 і 4 ХАЕС. 
2. Порушення положень чинного законодавства при виборі будівельної площадки для спорудження енергоблоків № 3 і 4 ХАЕС
Кабінет Міністрів України (далі – КМУ) своїм Розпорядженням від 21 липня 2005 року № 281-р зобов’язав Міненерговугілля провести обстеження об'єктів, споруд та обладнання енергоблоків № 3 і 4 Хмельницької АЕС та за результатами подати пропозиції щодо можливості  використання  майданчика  Хмельницької АЕС для будівництва енергоблоків № 3 і 4. Окрім цих обстежень, Міненерговугілля, як розробник законопроекту про добудову нових енергоблоків на ХАЕС, зобов’язаний виконати усі заходи, необхідні для розробки такого законопроекту відповідно до вимог чинного законодавства, на виконання яких виділяються кошти із держбюджету. Такі заходи проводяться з метою визначення можливості будівництва енергоблоків на ХАЕС, а також для подальшого аналізу розмірів фінансування. 
Відповідно до ст.37 Закону України «Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку» у редакції від 16.10.2013 року № 39/95-ВР, розробник законопроекту подає підготовлені у встановленому порядку матеріали,  які містять не  менш  як  три  варіанти  - щодо майданчиків для їх розміщення. У тому випадку, коли розміщення енергоблоків на обраному майданчику виявиться неможливим, енергоблоки будуть споруджуватись на одному з інших альтернативних місць для їх розміщення, що сприятиме уникненню неефективного використання коштів держбюджету, спрямованих на фінансування проведення першочергових заходів по будівництву енергоблоків. Такі відомості про альтернативні варіанти розміщення енергоблоків № 3 і 4 ХАЕС, а також  обґрунтування вибору конкретного майданчика, повинні бути відображені у ТЕО спорудження енергоблоків.
 Проте, якщо аналізувати томи ТЕО, що оприлюднені на сайті ДП НАЕК«Енергоатом» (http://www.energoatom.kiev.ua/ua/buildon/public.htm), останні містять основні характеристики лише одного майданчика, що знаходиться на Хмельницькій АЕС, а не трьох, як вимагає того чинне законодавство. При цьому, вибір промислового майданчика Хмельницької АЕС для спорудження енергоблоків № 3 і 4, відповідно до Пояснювальної записки до проекту Закону України «Про розміщення, проектування та будівництво енергоблоків № 3 і 4 Хмельницької атомної електростанції», обґрунтовується лише наявним правом у замовника будівництва(ДП НАЕК «Енергоатом») постійного користування на земельну ділянку.(Додаток 1) Більше того, попри затвердження Кабінетом Міністрів України Розпорядженням від 4 липня 2012 р. №  498-р ТЕО будівництва енергоблоків № 3 і 4 ХАЕС, останнє навіть не подавалось розробником законопроекту на розгляд до КМУ, про що повідомив КМУ у вхідному листі до МБО «Екологія-Право-Людина» від 18.11.2013 року(Додаток 2). А це може свідчити про наявність відповідних недоопрацювань у ТЕО, зокрема і щодо не передбачення, попри вимоги законодавства, альтернативних майданчиків для розміщення енергоблоків № 3 і 4 ХАЕС, а також щодо не проведення належного обстеження об'єктів, споруд та обладнання енергоблоків № 3 і 4 Хмельницької АЕС.
 Таким чином, у випадку, якщо на одній із стадій проектування спорудження енергоблоків № 3 і 4 ХАЕС їх розміщення на майданчику Хмельницької АЕС виявиться неможливим,  проектування їх будівництва, у зв’язку з відсутністю іншого майданчика для розміщення цих енергоблоків, буде припинено. А це свідчить про неефективне використання бюджетних коштів, адже якби Міненерговугілля використав їх належним чином та передбачив альтернативні майданчики для розміщення енергоблоків, на сьогодні не виникало б ризику неможливості будівництва енергоблоків № 3 і 4 на ХАЕС. Також, неможливість будівництва енергоблоків на обраному промисловому майданчику призведе до марного використання бюджетних коштів, які спрямовуються на проведення першочергових заходів для майбутнього будівництва енергоблоків(зокрема, на обстеження будівельного майданчика, на консультації з громадськістю та проведення громадських слухань, на розробку ТЕО, здійснення його державної екологічної експертизи).
Передбачення лише одного будівельного майданчика для розміщення енергоблоків № 3 і 4 ХАЕС призвело і до виникнення інших проблем. Оскільки енергоблоки № 3 і 4  будуть розміщуватися саме на промисловому майданчику відокремленого підрозділу «Хмельницька АЕС», це означає, що спорудження нових енергоблоків буде здійснюватись на основі будівельних конструкцій, збудованих ще 20 років тому, які не підлягали консервації. Про це свідчать і відомості, відображені у Пояснювальній записці(Додаток 1) до проекту Закону України «Про розміщення, проектування та будівництво енергоблоків № 3 і 4 Хмельницької атомної електричної станції». Проте, попри вибір спорудження енергоблоків № 3 і 4 ХАЕС на основі існуючих будівельних конструкцій, можливість використання останніх Міненерговугілля все ще не дослідив, про що неодноразово наголошувала Державна інспекція ядерного  регулювання України(далі - ДІЯРУ). Зокрема, відповідно до Постанови Колегії Державної інспекції ядерного регулювання України від 13.03.2012 року № 7(Додаток 3), в матеріалах ТЕО не обґрунтоване, а тому залишається відкритим питання можливості використання існуючих будівельних конструкцій промислової площадки ХАЕС. На цей недолік ДІЯРУ звертало увагу і у Постанові Колегії ДІЯРУ №10 від 14 червня 2013 року(додаток 4), відповідно до якої використання існуючих будівельних конструкцій може виявитись неможливим у зв’язку з тим, що розроблені системи безпеки енергоблоків № 3 і 4 ХАЕС фізично не помістяться у існуючі будівельні конструкції. 
Таким чином, Міненерговугілля не забезпечив належне проведення обстеження об’єктів, споруд та обладнання енергоблоків № 3 і 4 ХАЕС, адже питання щодо використання існуючих будівельних конструкцій для будівництва енергоблоків № 3 і 4 ХАЕС залишається відкритим.
Окрім того, Міненерговугілля не буде виправляти це порушення на стадії ТЕО: відповідно до вхідного листа Міненерговугілля до МБО «Екологія-Право-Людина» від 07.11.2013 року № 629, вирішення питання можливості використання існуючих будівельних конструкцій переноситься із стадії ТЕО на стадію Проект(Додаток 5). Тобто попри попередження ДІЯРУ про те, що ці будівельні конструкції не можливо буде використати для будівництва енергоблоків № 3 і 4 ХАЕС, Міненерговугілля все ж нехтує необхідністю дослідження цього питання та переносить його вирішення на наступну стадію проектування будівництва. У такому випадку, якщо на стадії Проект виявиться неможливим використання існуючих будівельних конструкцій для спорудження енергоблоків № 3 і 4 ХАЕС, про що вже сьогодні повідомляє ДІЯРУ, усі кошти, виділені з держбюджету для проведення стадії ТЕО, що передує стадії Проект, а також для здійснення інших першочергових заходів по будівництву енергоблоків № 3 і 4 ХАЕС, будуть марно витрачені. 
Такі дії Міненерговугілля свідчать про неналежне виконання доручення КМУ, а також про неефективне використання бюджетних коштів, які були спрямовані на виконання такого доручення. 
3. Необґрунтованість вибору типу ядерної установки для інтеграції у існуючі будівельні конструкції енергоблоків № 3 і 4 ХАЕС
Про неефективність використання бюджетних коштів, спрямованих на проведення першочергових заходів по будівництву енергоблоків № 3 і 4 ХАЕС, свідчать дані щодо вибору типу реакторної установки таких енергоблоків. Зокрема, відповідно до Закону України «Про розміщення, проектування та будівництво енергоблоків № 3 і 4 Хмельницької атомної електричної станції» від 06.09.2012 № 5217-VI, на кожному енергоблоці розміщується реакторна установка типу ВВЕР-1000/В-392. Існуючі будівельні конструкції, які планується використовувати як основу для будівництва енергоблоків № 3 і 4 ХАЕС, як зазначила Консультативна Ради з реакторної безпеки при Держатомрегулювання (далі – Консультативна Рада) на 7-му засіданні, що відбулося у квітні 2011 року (додаток 6), розраховані на розміщення реакторних установок типу В-320. Консультативна Рада зазначила, що інтеграція ядерної установки типу В-392, у будівельні конструкції, що розраховані на інтеграцію ядерної установки типу В-320, може призвести до серйозних проблем, про що свідчить досвід реалізації проетка АЕС «Белене» у Болгарії. Проте Міненерговугілля, як розробник законопроекту про добудову енергоблоків на ХАЕС, не розглядав можливості впровадження установки типу В-320, для якої і призначені існуючі будівельні конструкції, що будуть використовуватись в ході будівництва енергоблоків № 3 і 4 ХАЕС, про що свідчать дані матеріалів ТЕО.
На відсутність аналізу можливості розміщення реакторів типу ВВЕР-1000/В-392 в існуючих будівельних конструкціях блоків № 3 і 4 ХАЕС, які призначені для інтеграції ядерної установки типу В-320  вказувало ДІЯРУ ще у 2009 році(Додаток 7). Проте ці зауваження не були враховані розробником законопроекту про спорудження нових енергоблоків на ХАЕС, оскільки у 2012 році ДІЯРУ знову таки ж наголошувало на тому, що  у матеріалах ТЕО не обґрунтоване, а тому залишається відкритим питання можливості використання існуючих будівельних конструкцій, що спроектовані для РУ типу ВВЕР-1000/В-320, для будівництва енергоблоків з технічними характеристиками РУ типу ВВЕР-1000/В-392(Додаток 8). 
Таким чином, Міненерговугілля ані в 2008, ані в 2009, і навіть  у 2012 році не забезпечив усунення вагомої прогалини у дослідженні можливості інтегрування ядерної установки типу В-392 у існуючі будівельні конструкції енергоблоків № 3 і 4 ХАЕС. А це свідчить про неефективне використання коштів держбюджету, які були виділені саме для належного дослідження можливості використання відповідної ядерної установки, що б запобігло виникненню випадку, коли ядерну установку типу В-392 взагалі не можливо буде використати при добудові енергоблоків № 3 і 4 ХАЕС. Якби цю прогалину  усунули шляхом доопрацювань у дослідженні ядерної установки типу В-392, вже на сьогодні було б відомо, чи можливо її інтегрувати у будівельні конструкції, що розраховані на ядерну установку зовсім іншого типу. Тепер це лише питання часу і недоцільного витрачання коштів.
Під час проведення у 2008 році міжнародного конкурсу з вибору реакторної установки для будівництва енергоблоків № 3 і 4 ХАЕС, у якому брали участь також американська, південнокорейська компанії, переможцем конкурсу стала російська компанія «Атомстройэкспорт», яка запропонувала реакторну установку типу ВВЕР-1000 проект В-392. Такий вибір пояснюється  належними технічними критеріями ядерної установки типу В-392. При цьому під час вибору  установки саме цього типу не було обґрунтовано його переваги перед установками інших типів, що пропонувались на міжнародному конкурсі. Про відсутність таких обґрунтувань свідчать дослідження Австрійського уряду «Khmelnitsky NPP – construction of units 3&4»(Додаток 9). Зокрема, у розділі 5 цього дослідження вивчалося питання вибору типу реакторної установки, висновком аналізу якого є те, що інформація, подана у ТЕО свідчить про те, що вибір типу реактора В-392 базувався на економічних показниках, а не на показниках забезпечення  безпеки майбутньої експлуатації нових енергоблоків на ХАЕС. Тобто  установку типу В-392 було обрано лише тому, що це більш вигідно в економічному плані, порівняно з ядерними установками іншого типу. Таким чином, Міненерговугілля при виборі ядерної установки типу В-392 знехтував показниками безпеки, що мали б бути основним критерієм під час здійснення такого вибору. 
Окрім того, підготовлені Міненерговугіллям матеріали, наявність яких необхідна для прийняття рішення про спорудження енергоблоків № 3 і 4 ХАЕС, містять суперечності щодо даних про обрану ядерну установку, яку інтегрують у будівельні конструкції енергоблоку № 3 і 4 ХАЕС. Зокрема, у одних матеріалах констатується факт обрання ядерної установки типу В-392(Пояснювальна записка до законопроекту(Додаток 1), у інших  наводяться дані про ядерну установку типу В-392Б та її характеристики(Рішення колегії Мінпаливенерго від 13 жовтня 2008 року №4(Додаток 10) . Установки типу В-392 та В-392Б є різними типами ядерної установки та мають відмінні характеристики. Проте, попри обрання ще у 2008 році ядерної установки типу В-392, кошти з держбюджету спрямовувались на дослідження та висвітлення основних характеристик ядерної установки типу В-392Б. Таким чином, відкритими залишаються питання про основні характеристики обраної у 2008 році установки типу В-392, адже замість дослідження установки типу В-392, Міненерговугілля забезпечувало дослідження установки типу В-392Б, що свідчить про нецільове та неефективне використання бюджетних коштів.
Таким чином, на подальших стадіях проектування будівництва енергоблоків № 3 і 4 ХАЕС може скластися ситуація, коли обрану ядерну установку неможливо буде інтегрувати у вже існуючі будівельні конструкції. Адже останні розраховані на ядерну установку типу В-320, а не В-392. Окрім того, інтегрування ядерної установки типу В-392 у існуючі будівельні конструкції, які не розраховані на використання такої ядерної установки, може призвести до виникнення негативних та небезпечних наслідків при експлуатації енергоблоків № 3 і 4 ХАЕС, а, отже, і до непередбачуваних видатків з бюджету для їх усунення.  Також, окремі матеріали, необхідні для прийняття  закону про добудову енергоблоків № 3 і 4 ХАЕС, розроблення яких забезпечувало Міненерговугілля, містять дані про дослідження та характеристику ядерної установки типу В-392Б, а не В-392, що обрана для інтегрування у існуючі будівельні конструкції енергоблоків № 3 і 4 ХАЕС. Попри усі застереження ДІЯРУ, висновки іноземних досліджень про необхідність усунення прогалин у дослідженні основних характеристик та можливості інтегрування у існуючі будівельні конструкції ядерної установки типу В-392, Міненерговугілля свідомо оминає вирішення цієї проблеми. Прямим наслідком наявності таких недоопрацювань виступає неможливість будівництва енергоблоків № 3 і 4 ХАЕС. А це свідчить про неефективність використання бюджетних коштів, витрачених на проведення конкурсу по вибору ядерної установки, а також на проведення досліджень та визначення основних характеристик такої установки, яку, як може виявитися в майбутньому, взагалі не можливо буде використати для будівництва енергоблоків № 3 і 4 ХАЕС. Якщо таку установку неможливо буде інтегрувати, не можливим буде будівництво енергоблоків № 3 і 4 ХАЕС, то чи доцільно на нині в подальшому виділяти кошти з держбюджету на проектування, дослідження та спорудження енергоблоків № 3 і 4 на Хмельницькій АЕС.
4. Ігнорування вирішення питань щодо впровадження належних заходів безпеки на енергоблоках № 3 і 4 ХАЕС
Відповідно до ДБН А.2.2-3-2012 «Склад та зміст проектної документації на будівництво», на стадії ТЕО розробник законопроекту розробляє заходи безпеки, висновки  з визначенням вибраного варіанту запропонованих рішень та пропозицій, що повинно бути відображено у матеріалах ТЕО, яке подається разом із законопроектом про добудову. Проте Міненерговугілля, як розробник законопроекту про спорудження енергоблоків № 3 і 4 ХАЕС, попри неодноразові застереження ДІЯРУ, не забезпечив належного розроблення та дослідження можливості використання заходів безпеки. 
Зокрема, Консультативна Рада з реакторної безпеки при ДІЯРУ на 7-му засіданні ще у квітні 2011 року (Додаток 6) звертала увагу на те, що аварії на Три Майл Айленд, Чорнобильської АЕС та АЕС «Фукушіма-Даїчі» були наслідком ланцюжка помилок, недоробок і відмов у процесі проектування і експлуатації, тому при проектуванні та обґрунтуванні безпеки енергоблоків № 3 і 4 ХАЕС має бути приділена особлива увагу попередженню можливості формування ланцюжків подій, що ведуть до важких аварій, раннього визначення можливих причин їх визначення. Але таке обґрунтування не було проведено належним чином, оскільки у 2012 році ДІЯРУ у постанові Колегії від 13 березня 2012 року(Додаток 8) знову таки ж наголошує на доопрацюванні таких питань, що стосуються забезпечення безпеки майбутньої експлуатації енергоблоків № 3 і 4 ХАЕС:
-                 можливості розміщення у будівельних конструкціях енергоблоків № 3 і 4 ХАЕС додаткових систем безпеки та систем, важливих для безпеки;
-                 спроможності існуючих будівельних конструкцій енергоблоків № 3 і 4 ХАЕС витримувати додаткові навантаження від систем безпеки та систем, важливих для безпеки(у т.ч. нових та модернізованих) протягом усього запланованого життєвого циклу;
-                 впливу екстремальних зовнішніх подій природного та техногенного походження, а також їх комбінацій.
Проте ці питання так і не були доопрацьовані розробником законопроекту про спорудження енергоблоків № 3 і 4 ХАЕС. Зокрема, відповідно до Постанови Колегії Державної інспекції ядерного регулювання України «Про  результати державної експертизи ядерної та радіаційної безпеки документу «Основні концептуальні проектні рішення по новим енергоблокам №3 і 4 ХАЕС на базі проекту АЕС-92» від 14 червня 2013 року № 10(Додаток 4), нові системи, важливі для безпеки(СВБ) такі як, подвійна оболонка, система пасивного відведення тепла, системи фільтрації міжоболонкового простору, ГЄ-2, чотирьох канальне виконання систем безпеки, система промконтуру, фізично "не помістяться" в існуючі будівельні конструкції блоків №3 і 4 ХАЕС, збудованих за проектом РУ типу В-320. Окрім того, у своїй постанові Колегія зазначає про неврахування таких екстремальних ситуацій техногенного характеру як розрив парового колектора, розрив колектора живильної води, втрата вакууму в конденсаторі турбіни з відмовою аварійного захисту тошо, а також вказує на відсутність будь-яких відомостей щодо питань майбутнього зняття з експлуатації, які за чинним законодавством повинні бути враховані на всіх етапах життєвого циклу ядерної установки. Зокрема, така вимога передбачена у ст.37  Закону України «Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку» від 08.02.1995  39/95-ВР. 
Як бачимо, протягом останніх трьох років Міненерговугілля, попри застереження ДІЯРУ, не забезпечив проведення додаткових досліджень, що стосуються впровадження систем безпеки та систем, важливих для безпеки, врахування усіх можливих екстремальних подій природного та техногенного походження. Це може призвести до фатальних наслідків у майбутньому. Запобігти цьому можна шляхом ефективного проведення усіх необхідних досліджень щодо спорудження та майбутньої експлуатації енергоблоків № 3 і 4 ХАЕС, на що і виділяються кошти з держбюджету. Проте, як бачимо, Міненерговугілля, як розробник законопроекту про спорудження енергоблоків № 3 і 4 ХАЕС, нехтує вирішенням цих важливих проблем, що все ж призведе або до неможливості добудови енергоблоків № 3 і 4 ХАЕС та недоцільності витрачених коштів з держбюджету на підготовчі заходи(більшість з яких вже здійснено на сьогодні), що передують добудові енергоблоків № 3 і 4 ХАЕС, або до спорудження енергоблоків № 3 і 4 ХАЕС з вагомими недоліками, наявність яких спричинить виникнення надзвичайних ситуацій техногенного характеру у майбутньому та призведе до непередбачуваних видатків з бюджету для усунення наслідків таких надзвичайних ситуацій, поширення яких навряд чи обмежиться територією України.
5. Нецільове використання коштів Міненерговугіллям під час проведення експертизи ТЕО 
Міненерговугілля не забезпечив проведення й інших першочергових заходів по підготовці до спорудження енергоблоків № 3 і 4 ХАЕС. Відповідно до ст.5 Закону України «Про порядок прийняття рішень про розміщення, проектування, будівництво ядерних установок і об'єктів, призначених для поводження з радіоактивними відходами, які мають загальнодержавне значення», ТЕО спорудження енергоблоків № 3 і 4 ХАЕС повинне бути передане на державну екологічну експертизу, яка здійснюється Міністерством екології та природних ресурсів(далі - Мінприроди), що є  однією з умов, наявність яких передує прийняттю законопроекту про добудову енергоблоків № 3 і 4 ХАЕС. Міненерговугілля у Пояснювальній записці до проекту Закону України «Про розміщення, проектування та будівництво енергоблоків № 3 і 4 Хмельницької атомної електростанції» зазначає, що до проекту закону додається висновок державної екологічної експертизи. Проте, у вхідному листі Мінприроди від 06.02.2013р. №1981/17/10-13 до МБО «Екологія-Право-Людина» подано інформацію, відповідно до якої Міненерговугілля не надавав матеріалів ТЕО для проведення державної екологічної експертизи(Додаток 11). Також, вхідний лист Мінприроди від 23.10.2013 року № 603 містить інформацію, відповідно до якої станом на 10.10.2013 року Міністерством екології та природних ресурсів України державна екологічна експертиза ТЕО не проводилась. Міненерговугілля пояснює цю ситуацію тим, що воно забезпечило проведення наукової еколого-експертної оцінки ТЕО «Будівництва енергоблоків № 3 і 4 потужністю 2000МВт Хмельницької АЕС», що була підготовлена Донецьким науковим центром(Додаток 12). Проте таку наукову еколого-експертну оцінку ні в якому разі не можна прирівнювати до державної екологічної природи, яка проводиться саме Міністерством екології та природних ресурсів України, а не науковими центрами. Таким чином, Міненерговугілля, попри вимоги чинного законодавства, забезпечив проведення не державної екологічної експертизи ТЕО, а  наукової еколого-експертної оцінки, проведення якої в принципі не вимагається, і наявність якої не є умовою, наявність якої необхідна для прийняття закону про спорудження енергоблоків № 3 і 4 ХАЕС. Тобто Міненерговугілля, як головний розпорядник бюджетних коштів, спрямованих на виконання першочергових заходів по спорудженню енергоблоків № 3 і 4 ХАЕС, витратив їх не на державну екологічну експертизу ТЕО, проведення якої є обов’язковою, а на наукову еколого-експертну оцінку ТЕО, проведення якої чинним законодавством взагалі не вимагається. А це свідчить про неефективне та нецільове використання бюджетних коштів Міненерговугіллям.
Відсутність проведення державної екологічної експертизи унеможливлює  будівництво енергоблоків внаслідок відсутності визначення негативного впливу  на довкілля такої добудови та подальшої експлуатації енергоблоків № 3 і 4 ХАЕС, отже унеможливлює визначення варіантів попередження та усунення такого впливу, що призведе до неочікуваних видатків з держбюджету у майбутньому.
6. Ігнорування зауважень ДІЯРУ щодо необхідності здійснення відповідних доопрацювань
ДІЯРУ неодноразово наголошувала на необхідності здійснення доопрацювань в частині здійснення першочергових заходів по спорудженню енергоблоків № 3 і 4 ХАЕС. Зокрема, на відсутність аналізу можливості розміщення реакторів типу ВВЕР-1000/В-392 в існуючих будівельних конструкціях блоку № 3 ХАЕС, які призначені для інтеграції ядерної установки типу В-320  вказувала ДІЯРУ ще у 2009 році(Додаток 7). Проте Міненерговугілля не доопрацював ці питання навіть сьогодні, оскільки у 2012 році , а також у 2013 році ДІЯРУ знову таки ж звертала увагу на необхідність проведення вищезгаданих досліджень.(Додатки 4, 8) 
Окрім того, ДІЯРУ також неодноразово наголошує на необхідності передбачення у ТЕО та інших матеріалах таких систем безпеки та систем, важливих для безпеки, які б помістилися у існуючі будівельні конструкції. Проте Міненерговугілля все ще не виконав ці заходи, про що свідчить остання Постанова Колегії ДІЯРУ від 14 червня 2013 року № 10(Додаток 4). 
ДІЯРУ у своїх постановах повідомляла Міненерговугілля та ДП «Енергоатом» також і про необґрунтованість  використання існуючих будівельних конструкцій та про необхідність врахування того варіанту, що такі будівельні конструкції взагалі не зможуть бути використані для спорудження енергоблоків № 3 і 4 . Для визначення можливості їх використання Міненерговугілля повинен був на стадії ТЕО дослідити це питання та передбачити інші варіанти для розміщення нових енергоблоків. Проте вирішення цієї проблеми було перенесено на наступну стадію, аналогічно як і доопрацювання ТЕО в частині вирішення інших порушень, зокрема відсутність належних систем безпеки та систем, важливих для безпеки, які б помістилися у існуючі будівельні конструкції, не дослідження можливості інтеграції ядерної установки типу В-392 у будівельні конструкції енергоблоків № 3 і 4 ХАЕС, які розраховані на інтеграцію ядерної установки типу В-320. У такому випадку, на стадії Проект може скластися така ситуація, що будівництво енергоблоків № 3 і 4 на основі існуючих конструкцій виявиться взагалі неможливим, а так як інші варіанти розміщення енергоблоків відсутні, кошти з держбюджету виявляться витраченими в нікуди.
Таке нехтування зауваженнями та рекомендаціями ДІЯРУ, які повністю відповідають положенням чинного законодавства, призведе до того, що ДІЯРУ не надасть дозвіл на виконання відповідних видів будівельних робіт чи операцій на етапі будівництва енергоблоків № 3 і 4 ХАЕС. Відсутність такого дозволу унеможливить спорудження енергоблоків № 3 і 4 ХАЕС. Таким чином, повстає питання, чи доцільно на сьогодні в подальшому виділяти кошти з держбюджету на здійснення підготовчих заходів по спорудженню енергоблоків № 3 і 4, якщо Міненерговугілля використовує їх неефективно, адже не забезпечує належне проведення усіх необхідних підготовчих заходів, не забезпечує усунення відповідних недоліків у вже здійснених підготовчих заходах. Такими діями Міненерговугілля провокує виникнення ситуації, за якої спорудження енергоблоків № 3 і 4 ХАЕС виявиться неможливим, а це призведе до втрати значної суми коштів держбюджету, які виділені і використовуються вже сьогодні.   
7. Неврахування Міненерговугіллям законодавчих вимог щодо проведення консультативного референдуму
Відповідно до ст.5 Закону України «Про порядок прийняття рішень про розміщення, проектування, будівництво ядерних установок і об'єктів, призначених для поводження з радіоактивними відходами, які мають загальнодержавне значення» у редакції від 13.06.2012 року № 2861-IV, до проекту закону про розміщення, проектування, будівництво ядерних установок додаються результати консультативного  референдуму стосовно розміщення ядерних установок. Тобто Міненерговугілля, як розробник проекту Закону України «Про розміщення, проектування та будівництво енергоблоків № 3 і 4 Хмельницької атомної електростанції», зобов’язаний забезпечити проведення консультативного референдуму щодо питання можливості спорудження енергоблоків № 3 і 4 ХАЕС у населених пунктах спостережної зони ХАЕС, та подати разом із проектом Закону результати такого референдуму. Проте,  у Пояснювальній записці до Закону(Додаток 1) відсутні дані про проведення консультативного референдуму. Також, у Звіті про консультації з громадськістю щодо будівництва енергоблоків № 3 і 4 Хмельницької АЕС, висвітлено чітку позицію представників ДП НАЕК «Енергоатом» та Міненерговугілля, відповідно до якої консультативний референдум не буде проводитись, оскільки станом на 2011 рік така вимога не передбачена чинним законодавством(Додаток 13). Проте законодавча норма з такою вимогою існує без змін від 11.10.2005 року(дата набрання чинності Закону України «Про порядок прийняття рішень про розміщення, проектування, будівництво ядерних установок і об'єктів, призначених для поводження з радіоактивними відходами, які мають загальнодержавне значення») і до сьогодні. Тобто, попри виділення коштів з держбюджету для проведення консультативного референдуму, Міненерговугілля все ж не забезпечив проведення останнього, що призвело до неврахування думки громадян щодо будівництва  енергоблоків № 3 і 4 ХАЕС та порушення процедури прийняття рішення про будівництво енергоблоків № 3 і 4 ХАЕС. А це в подальшому може призвести до незаконного спорудження енергоблоків  № 3 і 4 ХАЕС. Такі порушення свідчать про неефективність використання бюджетних коштів, адже якби Міненерговугілля спрямував їх на проведення консультативного референдуму, у подальшому не виникало б проблем з приводу усунення порушень законодавства, через наявність яких будівництво енергоблоків № 3 і 4 на ХАЕС може виявитися неможливим.
8. Порушення Міненерговугіллям законодавчих норм щодо необхідності проведення громадських слухань
Також, Міненерговугілля не виконав й інші вимоги Закону України «Про порядок прийняття рішень про розміщення, проектування, будівництво ядерних установок і об'єктів, призначених для поводження з радіоактивними відходами, які мають загальнодержавне значення» у редакції від 13.06.2012 року № 2861-IV, відповідно до якого до проекту закону про розміщення, проектування, будівництво ядерних установок додаються результати громадських слухань з питань можливості спорудження енергоблоків. Такі  громадські слухання повинні бути проведені в усіх населених пунктах 30-км спостережної зони Хмельницької АЕС, до якої входять 209 населених пунктів. Проте, відповідно до Звіту з громадських слухань щодо розміщення енергоблоків № 3 і 4 ХАЕС(Додаток 14), такі громадські слухання були проведенні лише у 14 населених пунктах спостережної зони ХАЕС. Тобто Міненерговугілля не забезпечив проведення громадських слухань у 195(!) населених пунктах спостережної зони.
Окрім того, відповідно до Закону України «Про порядок прийняття рішень про розміщення, проектування, будівництво ядерних установок і об'єктів, призначених для поводження з радіоактивними відходами, які мають загальнодержавне значення» у редакції від 13.06.2012 року №  2861-15, розробка та прийняття закону про добудову енергоблоків можливі лише за наявності згоди органів місцевого самоврядування спостережної зони на розміщення енергоблоків. Проте Острозька міська рада, Копитківська сільська рада та Миротинська сільська рада прийняли рішення про непогодження розміщення енергоблоків № 3 і 4 ХАЕС(Додатки 15,16,17 ). Проте Міненерговугілля проігнорував наявність таких рішень та все ж подав законопроект про спорудження енергоблоків № 3 і 4 ХАЕС до Верховної Ради України. У результаті не врахування негативних рішень органів місцевого самоврядування щодо розміщення енергоблоків № 3 і 4 ХАЕС , Закон України «Про розміщення, проектування та будівництво енергоблоків № 3 і 4 Хмельницької атомної електричної станції» був прийнятий із порушенням процедури прийняття, а це може зробити майбутнє будівництво енергоблоків № 3 і 4 ХАЕС незаконним. Неврахування думки територіальних громад, не проведення громадських слухань є вагомим порушенням положень чинного законодавства, що свідчить про неефективність використання коштів Міненерговугіллям. Адже останні були виділені на належне здійснення відповідних підготовчих заходів по спорудженню енергоблоків № 3 і 4 ХАЕС у відповідності до законодавчих вимог, а не на їх часткове виконання. 
 
Таким чином, під час фінансування першочергових заходів по підготовці будівництва енергоблоків № 3 і 4, Міненерговугілля, допустив наступні порушення:
- неналежне обґрунтування вибору майданчика для розміщення енергоблоків;
- відсутність у ТЕО альтернативних варіантів щодо вибору майданчиків для розміщення енергоблоків № 3 і 4 ХАЕС;
- відсутність дослідження та не врахування неможливості інтеграції ядерної установки типу В-392 у  існуючі будівельні конструкції енергоблоків № 3 і 4 ХАЕС;
- нехтування проектуванням необхідних систем безпеки та систем, важливих для безпеки;
- не подання ТЕО на державну екологічну експертизу;
- не врахування зауважень ДІЯРУ щодо необхідності здійснення відповідних доопрацювань;
- не проведення консультативного референдуму;
- ігнорування обов’язку щодо проведення громадських слухань у всіх населених пунктах спостережної зони ХАЕС.
Здійснення першочергових заходів по спорудженню енергоблоків № 3 і 4 ХАЕС, а також подальше їх введення в експлуатацію, передбачене у Енергетичній стратегії України на період до 2030 року, затвердженій розпорядженням Кабінету Міністрів України від 15 березня 2006 р. N 145-р . Зокрема, остання звертає увагу на те, що до кінця 2016 року планується ввести в експлуатацію енергоблоки № 3 і № 4 Хмельницької АЕС; вибір постачальників цих енергоблоків має бути здійснено у 2006-2007 рр., при цьому слід врахувати наявність розвиненої інфраструктури майданчика Хмельницької АЕС та великий обсяг виконаних будівельних робіт з основних споруд. Для досягнення цієї мети щороку виділяються кошти із державного бюджету. Міненерговугілля, як головний розпорядник цих коштів, зобов’язаний використовувати їх раціонально, а також у відповідності до цільового призначення виділення бюджетних коштів. Проте, як ми бачимо з опису вищезгаданих порушень, Міненерговугілля здійснює неефективне та нецільове використання бюджетних коштів, що виділяються для забезпечення здійснення першочергових заходів по будівництву енергоблоків № 3 і 4 ХАЕС, а також на їх безпосереднє спорудження.  
Відповідно до Закону України «Про Рахункову палату» № 315/96-вр у редакції від 11.08.2013, Рахункова палата здійснює контроль  за  витрачанням бюджетних  коштів,  у тому числі коштів загальнодержавних цільових фондів, за обсягами, структурою та їх цільовим призначенням, контролює  інвестиційну  діяльність   органів   виконавчої влади,   перевіряє   законність   та   ефективність   використання фінансових ресурсів,  що виділяються з Державного бюджету  України на виконання загальнодержавних програм, здійснює контроль за утворенням і погашенням внутрішнього і зовнішнього боргу України. Рахункова палата здійснює перевірки та ревізії відповідно  до її завдань і функцій. Відповідно до ст.17 Закону України «Про статус народного депутата України» від 17.11.1992  2790-XII, народний  депутат  має  право  порушувати у Верховній Раді України  або  її  органах  питання  про  необхідність   проведення перевірок  додержання  законів органами державної влади,  органами місцевого     самоврядування,     підприємствами,      установами, організаціями та об'єднаннями громадян, розташованими на території України.
Відповідно до вищенаведеного, а також ст. 40 Конституції України, прошу:
- провести перевірку ефективності використання Міністерством енергетики та вугільної промисловості коштів державного бюджету, виділених для вирішення питань, пов’язаних з будівництвом енергоблоків ХАЕС, а також з метою законодавчого забезпечення будівництва енергоблоків № 3 і 4 ХАЕС;
-  повідомити у встановлений законом строк про результати такої перевірки;
-  надати матеріали для ознайомлення за результатами проведеної перевірки.
 

       З повагою                                                                                                          

      Народний депутат України                                                 О. Бригинець

                                                                                                                  (посв. № 438)

 
Додатки:
 

1.     Пояснювальна записка до проекту Закону України «Про розміщення, проектування та будівництво енергоблоків № 3 і 4 Хмельницької атомної електричної станції».

2.     Вхідному лист Кабінету Міністрів України до МБО «Екологія-Право-Людина» від 18.11.2013 року №  652.

3.     Постанова Колегії Державної інспекції ядерного регулювання України від 13.03.2012 року № 7.

4.     Постанові Колегії Державної інспекції ядерного регулювання України №10 від 14 червня 2013 року.

5.     Вхідний лист Міністерства енергетики та вугільної промисловості до МБО «Екологія-Право-Людина» від 07.11.2013 року № 629.

6.     Протокол 7-го засідання Консультативної Ради з реакторної безпеки при Держатомрегулювання від 14 квітня 2011 року.

7.     Постанова Колегії Держатомрегулювання №24 від 12 листопада 2009 року.

8.     Постанова Колегії Держатомрегулювання України №7 від 13 березня 2012 року.

9.     Дослідження Австрійського уряду «Khmelnitsky NPP – construction of units 3&4».

10. Рішення колегії Мінпаливенерго від 13 жовтня 2008 року №4.

11. Вхідний лист Міністерства екології та природних ресурсів України від 06.02.2013р. №1981/17/10-13 до МБО «Екологія-Право-Людина».

12. Вхідний лист Міністерства екології та природних ресурсів України від 23.10.2013 року № 603  до МБО «Екологія-Право-Людина».

13. Звіт про консультації з громадськістю щодо будівництва енергоблоків № 3 і 4 Хмельницької АЕС, ст.169.

14. Звіт з громадських слухань щодо розміщення енергоблоків № 3 і 4 ХАЕС.

15. Рішення Острозької міської ради від 24.06.2011р. №160

16. Рішення Копитківської сільська ради від 7.06.2011р. №86.

17. Рішення Миротинської сільської ради від 1.06.2011р. №103.

 

 

З повагою,

 

      Народний депутат України                                                       О. Бригинець



Підписатися на новини Бригинця






Відписатись | Активувати

Історія ОУН-УПА
Facebook
Twitter

Олександр Бригинець / Александр Бригинец

При повному або частковому передрукуванні,
посилання на Бригинец.com обов'язкове.

Прес-служба
o.br@ukr.net


© 2007-2021




Полезные новости