Депутатські звернення:

Черкаська обласна державна адміінстрація

Номер: 26-24/041013-0-К
Дата: 04-10-2013

 

 

 

Черкаська обласна

державна адміністрація

 

ДЕПУТАТСЬКЕ ЗВЕРНЕННЯ

                        

Мені стало відомо про чисельні порушення законодавства України про захист історико-культурної спадщини, через заплановане будівництво Канівської ГАЕС. Так, відповідно до розпорядження Кабміну за підписом Президента України від 8 листопада 2007 р.  № 965-р у Канівському р-ні Черкаської області планувалося розпочати у 2009 р. будівництво Канівської гідроакумулуючої станції. Це відновлення будівництва, яке було розпочате ще за часів СРСР (і затверджене навіть рішенням 27-го з’їзду КПРС), але згодом зупинене на початку 90-х внаслідок масових протестів громадськості та екологічних організацій. Замовником будівництва є ВАТ «Укргідроенерго», об’єкт віднесено до сфери управління Міненерговугілля. Загальна площа майданчика ГАЕС становить майже 1000 га, майданчик розташовано на правому березі Дніпра в 10 км північніше м. Канева. На даний момент розроблено лише ТЕО проекту.

          «Проект будівництва КГАЕС є безглуздим, бо він небезпечний та збитковий» - саме  такий висновок міститься у ряді експертних досліджень, зокрема, проведеному Національним екологічним центром України. Будівництво Канівської ГАЕС має бути заборонене через техногенні ризики, а також екологічну та соціальну небезпеки, пов’язані із запуском станції, оскільки вони значно перевищують економічну доцільність існування ГАЕС – вважають експерти. Серед найбільш небезпечних наслідків будівництва та експлуатації ГАЕС – радіоактивне забруднення дніпровської води збуренням донних відкладень часів аварії на ЧАЕС, руйнування берегової лінії, зміна гідрологічного та кліматичного режиму прилеглої території, можлива загроза руйнування дамби через екзогенні геологічні процеси тощо. Негативного впливу також зазнає флора та фауна навколишніх Канівських гір, і, зокрема, розташованого нижче за течією Дніпра Канівського природного заповідника. Але ще одним страшним і ганебним результатом будівництва може стати знищення низки унікальних історико-археологічних пам’яток, які мають національне значення.

          Територія будівництва КГАЕС фактично співпадає з південною частиною Державного історико-культурного заповідника «Трахтемирів», створеного Кабміном України ще 1994 року. Також в районі будівництва опиниться заповідне урочище «Рожена криниця». Довідка, підготована Віталієм Козюбою, науковим співробітником Інституту археології НАН України (який понад 20 років досліджує ці місця), свідчить: ці землі є унікальними через насиченість археологічними пам’ятками.  Навколо села Бучак, яке потрапляє у зону забудови, тобто на прибережній смузі завдовжки 6 і завширшки 2,5 км знаходиться 14 поселень, 5 городищ та 2 могильники, які представляють практично всі археологічні культури, відомі на Середньому Подніпров’ї – від трипільської культури (IV тис. до н.е.) до пізнього середньовіччя та козацької доби. Унікальність Бучацького археологічного комплексу полягає не лише у культурно-хронологічній повноті - такий комплекс фактично більше не має аналогів на Подніпров’ї, та й в усій Україні. Причому більшість пам’яток лише означені і досі повністю не досліджені. Серед них спеціалісти особливо виділяють три. Перш за все це Бабина гора, докладно описана у працях відомого академіка Бориса Рибакова, який вважав її сакральним центром багатьох поколінь давніх слов’ян, і яка за історичним значенням повинна мати національний статус. Другим є городище на горі Лисуха – за свідченнями фахівців, ця пам’ятка не має прямих аналогів з жодною із відомих археологічних культур і може стати сенсаційним відкриттям для сучасної науки. Також унікальним за багатьма параметрами є скіфське городище, розташоване на горі Віха.

          Крім того, майданчик будівництва планують розташувати на місці однієї з ділянок Букринського плацдарму часів Другої світової війни. Тут досі збереглися тисячі метрів польових укріплень, у навколишніх лісах трапляються залишки бойового спорядження та недосліджені поховання учасників боїв. На горі Козачий Шпиль, яку вже відведено під забудову, у 70-х роках встановлено меморіал загиблим під час форсування Дніпра. Слід також відзначити, що мальовниче село Бучак неодноразово ставало знімальним майданчиком для українських кінематографістів у 60-90 роках, з ним пов’язана творчість відомих діячів українського поетичного кіно, зокрема Ю.Іллєнка та С.Параджанова. Також тут знаходиться відкрита у 2007 році, завдяки підтримці НСПУ, меморіальна могила відомого поета Володимира Затуливітра, який провів тут останні роки життя.

          Не можна не відзначити і зусилля ентузіастів, які намагаються впродовж останніх років відновити історичний образ самого села, і створити тут музей під відкритим небом. Надзвичайно мінливий ландшафт цієї місцевості фактично об’єднав у село (перші відомості про яке датовані ще XVI століттям) з десяток різних хуторів. Далекий від доріг Бучак аж до кінця 80-х років зберіг абсолютну автентичність – тут майже не було сучасних цегляних будинків, і переважав класичний тип української хати Середньої Наддніпрянщини. Більшість з хат були знищені у 1988-92 роках, коли готувалося будівництво ГАЕС і мешканців села переселили до спеціально збудованого селища у с. Студенець. Ще однією унікальною спорудою є вітряк середини ХХ ст., який зберігся майже неушкодженим і досі.

          Протягом середини 90-х та початку 2000-х років завдяки зусиллям громадських активістів та державних органів було прийнято ряд рішень, що мали б гарантувати збереження цієї унікальної території та надання їй охоронного статусу. Але в останні роки процеси зусиллями певних урядових структур пішли у зворотному напрямку, що загрожує повному знищенню Бучака та зазначених пам’яток.

          Так, згідно Загальнодержавної програми формування національної екологічної мережі (Закон України від 21.09.2000) на цій території у 2008-2010 роках заплановано створити Трахтемирівський національний парк площею 10 тис. га. Але жодних подальших дій, спрямованих на виконання Програми в частині створення нащваного парку здійснено не було.

          Крім того, у 2009 році Науково-дослідний Інститут пам’яткоохоронних досліджень розробив проект «Межі та режими зон охорони пам’яток та об’єктів культурної спадщини в районі с. Бучак Канівського району Черкаської області». Цей документ затверджений наказом Міністерства культури і туризму від 17.11.2009 за № 997/0/16-09 та погоджений  головою Державної служби з питань національної культурної спадщини Кучеруком М. М.  від 17.11.2009 а також, Службою охорони культурної спадщини Черкаської обласної державної адміністрації (начальник Суховий М.О.) від 29.01.2010 № 95/01-29. Згідно зі згаданим наказом, комплекс об’єктів культурної спадщини в районі с. Бучак має бути віднесений до категорії пам’яток національного значення з включенням до Державного реєстру нерухомих пам’яток України. Але це не зроблено і по сьогодні.  Також, згідно з Наказом № 997/0/16-09, ці рішення потрібно було довести до відома органів з питань земельних ресурсів, архітектури та містобудування Черкаської обласної державної адміністрації і забезпечити його виконання.  Землі,  на  яких  розташовані  пам'ятки с. Бучак,  мають бути віднесені до земель історико-культурного призначення та  включені до державних земельних кадастрів, планів землекористування, проектів землеустрою, іншої проектно-планувальної та містобудівної документації. Натомість, своїм розпорядженням від 21.02.2013 Черкаська облдержадміністрація надала дозвіл ПАТ "Укргідроенерго" на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельних ділянок загальною орієнтовною площею 969,61 га земель енергетики у Канівському районі. Як сказано у документі: «Відповідні площі використовуватимуться для розміщення будівництва, експлуатації та обслуговування будівель і споруд об'єктів енергогенеруючих підприємств, установ і організацій, що знаходяться в адміністративних межах Пшеничницької, Бобрицької, Грищенецької, Тростянецької сільських рад Канівського району.» Вказані земельні ділянки частково або повністю співпадають з територіями вказаних пам’яток та їхніми охоронними межами, у чому можна переконатися, співставивши карти з проекту «Межі та режими зон охорони пам’яток та об’єктів культурної спадщини в районі с. Бучак Канівського району Черкаської області», а також карту, на якій нанесені ділянки, виділені «Укргідроенерго» розпорядженням Черкаської ОДА, що позначені на офіційному веб-сайті Держземагентства за посиланням http://map.dazru.gov.ua, де вказано, що під номерами 7122087400:01:001:0708 та 7122087400:01:001:0683 знаходяться земельні ділянки «14.01 Для розміщення, будівництва, експлуатації та обслуговування будівель і споруд об'єктів енергогенеруючих підприємств, установ і організацій» площею відповідно 579.9807 га та 338.1132 га.

          Керуючись Законом України «Про статус народного депутата України», звертаюсь з проханням надати на мою адресу інформацію щодо:

Чому до цього часу Державний історико-культурний заповідник «Трахтемирів», створений Кабміном України ще 1994 року, не має чітко встановлених меж пам’яток, які передані до його відання, а ділянки, на яких знаходяться пам’ятки, не віднесені згідно закону до земель історико-культурної спадщини;

Чому не виконано наказ Міністерства культури і туризму від 17.11.2009 № 997/0/16-09, яким встановлено, що комплекс об’єктів культурної спадщини в районі с. Бучак має бути віднесений до категорії пам’яток національного значення з включенням до Державного реєстру нерухомих пам’яток України;

Чому досі представницькі органи Черкащини та Канівського району не спрямували, згідно згаданого наказу, до відповідних територіальних органів Держкомзему та Дерземкадастру подання про віднесення земель с. Бучак, де розташовані археологічні пам’ятки, до земель історико-культурної спадщини;

Чому Черкаська облдержадміністрація та Державне агентство земельних ресурсів зігнорували законодавство про охорону історико-культурної спадщини під час розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельних ділянок для планованого будівництва Канівської ГАЕС;

Чи погоджували відповідні підрозділи Міністерства культури та Черкаської облдержадміністрації, відповідно до «Закону про охорону археологічної спадщини» стосовно земель Пшеничниківської та Бобрицької сільських рад Канівського району проекти відведення земельних ділянок на території археологічних пам’яток  та  в  зонах  їх  охорони; 

Чи погоджували відповідні підрозділи Міністерства культури та Черкаської облдержадміністрації, відповідно до «Закону про охорону археологічної спадщини»  проекти ландшафтних  перетворень чи земляних робіт на археологічних територіях Пшеничниківської та Бобрицької сільських рад Канівського району з урахуванням експертного висновку за результатами наукової археологічної експертизи зазначених проектів.

З повагою,

 

Народний депутат України

 

 

О. Бригинець                                                                                                      

 

Відповідь

 



Підписатися на новини Бригинця






Відписатись | Активувати

Історія ОУН-УПА
Facebook
Twitter

Олександр Бригинець / Александр Бригинец

При повному або частковому передрукуванні,
посилання на Бригинец.com обов'язкове.

Прес-служба
o.br@ukr.net


© 2007-2021




Полезные новости