Депутатські звернення:

Голові депутатської фракції Комуністичної партії України Симоненку П.М.

Номер: 358/211113-0-Е
Дата: 21-11-2013

 

Голові

депутатської фракції

Комуністичної партії України

Симоненку П.М.

 

 

ДЕПУТАТСЬКЕ ЗВЕРНЕННЯ


         
Шановний Петре Миколайовичу!


           
Звертаюсь до Вас щодо Постанови ВРУ від 8 жовтня 2013 року № 623-VII «Про прийняття за основу проекту Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо скорочення кількості документів дозвільного характеру», відповідно до якої Верховна Рада України постановила прийняти за основу проект Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо скорочення кількості документів дозвільного характеру (реєстр. № 2436а), поданий Президентом України.

З цього приводу нагадую, що існує висновок головного наукового-експертного управління ВРУ на проект Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо скорочення кількості  документів дозвільного характеру» (реєстр. № 2436а від 27.06.2013р.) про направлення законопроекту на доопрацювання (у додатку).

Також мені відомо, що  експертами Міжнародної благодійної організації «Екологія – Право – Людина» були підготовлені та надіслані на вашу адресу зауваження щодо цього законопроекту. Вивчивши вказані зауваження, я дізнався наступне:

Основною метою внесення змін до ряду документів для скорочення кількості дозвільних документів, як вказано в пояснювальній записці до законопроекту, є покращення умов для ведення бізнесу та життя підприємців. Серед підстав для скасування документів дозвільного характеру віднесено необхідність отримання документа дозвільного характеру на види діяльності, провадження яких не містить істотних ризиків для здоров’я населення та навколишнього середовища.

Але ж основною метою має бути не сприяння бізнесу та полегшення життя підприємців, а головною метою має бути покращення життя всього народу. Ми ставимо під загрозу права громади і кожного окремого громадянина підтримуючипокращення умов для ведення бізнесу та життя підприємців.

На думку фахівців «Екологія – Право – Людина», внесення вказаного законопроекту до парламенту передчасним, необґрунтованим кроком, який потребує широкого обговорення та узгодження із стратегічними документами державного рівня та євроінтеграційними зобов’язаннями України, із центральними органами виконавчої влади в сфері охорони довкілля, використання природних ресурсів та охорони здоров’я, обговорення із громадськістю. Це підтверджується наступним:

1.    Відсутність громадського обговорення вказаного законопроекту, що випливає із пояснювальної записки, є грубим порушенням міжнародного та національного законодавства. Так, стаття 8 Оргуської конвенції передбачає обов’язкову участь громадськості в підготовці обов’язкових юридичних актів, виконання яких може істотно впливати на навколишнє середовище. Даний законопроект суттєво може вплинути на екологічні права громадян, на стан їх здоров’я та життя, створити додаткові ризики для завдання шкоди довкіллю, тому його розгляд без попереднього широкого обговорення є недопустимим.

2.    Законопроект не був об’єктом державної екологічної експертизи, що свідчить про відсутність будь-якої оцінки впливу даного акту в майбутньому на довкілля. У пояснювальній записці до законопроекту не згадується про проведення державної екологічної експертизи такого законопроекту, що вимагається законодавством. Так, згідно ст.14 Закону «Про екологічну експертизу», об’єктами державної екологічної експертизи є проекти законодавчих та інших нормативно-правових актів, що регулюють відносини в галузі забезпечення екологічної (в тому числі радіаційної) безпеки, охорони навколишнього природного середовища і використання природних ресурсів, діяльності, що може негативно впливати на стан навколишнього природного середовища. Вказаний законопроект повинен проходити державну екологічну експертизу, згідно вимог законодавства. Без наявності її позитивного висновку не можна стверджувати про позитивний вплив такого законопроекту на довкілля. Тому, Міністерство екології та природних ресурсів України повинно провести державну екологічну експертизу проекту закону перед його голосуванням, оскільки його прийняття викличе суттєві негативні наслідки для довкілля та природних ресурсів.

3.    Державна екологічна стратегія України до 2020 року, затверджена Законом України від 21.12.2010 року вказує в п. 4.3. на необхідність удосконалення дозвільної системи у сфері охорони навколишнього природного середовища, яке повинно бути спрямоване на регулювання природокористування шляхом встановлення науково обґрунтованих обмежень на використання природних ресурсів та забруднення навколишнього природного середовища.



Необхідність такого вдосконалення пов'язана із впровадженням інтегрованого дозволу щодо регулювання забруднення навколишнього природного середовища відповідно до Директиви ЄС про попередження та контроль забруднення ('IPPC' 96/61/EC Directive), спрощенням процедури видачі дозволу та забезпеченням прозорості. Важливим аспектом є вдосконалення наукового забезпечення встановлення лімітів на використання природних ресурсів та встановлення граничнодопустимих рівнів забруднення навколишнього природного середовища.



В проекті Закону переслідується протилежна мета – скасування лімітів на використання природних ресурсів, зокрема лімітів на утворення та розміщення відходів, що відіграють роль економічного механізму забезпечення охорони довкілля та попередження завдання шкоди довкіллю. Ліміти на утворення та розміщення відходів промислового, сільськогосподарського, будівельного та іншого виробництва, згідно запропонованих змін до ст.41,44 Закону «Про охорону навколишнього природного середовища» та змін до Закону «Про відходи» будуть скасовані, що не буде мати позитивного впливу на довкілля та буде суперечити екологічній політиці держави. Не можна не погодитися із необхідністю змін до законодавства про відходи, зокрема щодо дозвільних процедур, проте такі зміни повинні активно бути обговорені із громадськістю, із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища. Крім того, ліміти повинні існувати, проте бути науково обґрунтованими та відображати сучасні тенденції, технології продукування та поводження із відходами. Пропоновані зміни спрямовані в першу чергу на скасування лімітів на промислові відходи, які є найбільш небезпечними і утворюються у великих кількостях, та зазвичай екологічно безпечні полігони для таких відходів в Україні відсутні або переповнені.
 Тому, за складної екологічної ситуації в країні щодо відходів, такі послаблення для підприємців не зовсім вчасні та обґрунтовані.

4.              Екологічна стратегія вказує на необхідність спрощення процедур видачі дозволів, а не їх ліквідації взагалі, без будь-яких обґрунтувань щодо доцільності такого кроку (крім зняття тиску для бізнесу).

Пояснювальна записка до законопроекту не місить жодних обґрунтувань, досліджень необхідності скасування такої кількості дозволів, зокрема в сфері використання природних ресурсів окремо щодо кожного дозволу.

Також пояснювальна записка не описує всі, в тому числі і екологічні наслідки, і наслідки для здоров’я населення у зв’язку із прийняттям вказаного законопроекту, що є серйозним порушенням вимог Регламенту Верховної Ради України (ст.91). Хоча такі наслідки однозначно будуть, оскільки такі послаблення державного регулювання підприємницької діяльності будуть посилювати і до того серйозні зловживання вимогами щодо екологічної безпеки діяльності, безпеки харчових продуктів тощо зі сторони бізнесу.

5.              Вказаний законопроект не узгоджується і вимогами законодавства ЄС та євроінтеграційними прагненнями України, а також із екологічною політикою України.

Спрощення дозвільної системи, яке пропонується, суперечить відповідним директивам ЄС в сфері дозвільної діяльності.

Екологічна стратегія України передбачає необхідність впровадженням інтегрованого дозволу щодо регулювання забруднення навколишнього природного середовища відповідно до Директиви ЄС про попередження та контроль забруднення ('IPPC' 96/61/EC Directive).

Дозвільна система України на сьогодні є недосконалою і потребує вдосконалення, проте його слід впроваджувати із дотриманням європейського законодавства. Спрощення та скорочення процедури отримання дозволів в сфері охорони та використання природних ресурсів не дасть можливості дозвільним органам перевірити прийнятність певної діяльності з екологічної точки зору.

Проте вказаний законопроект та пояснювальна записка не згадують навіть на необхідність адаптації законодавства України щодо дозвільної системи до Директив ЄС 96/61/EC та 2008/1/ЄС в даній сфері.

Таким чином, зміна дозвільної системи всупереч вимогам законодавства Європейського союзу, до якого наша держава планує адаптуватися, є недоцільною та суперечить державній політиці в сфері європейської інтеграції.

6.              Законопроект пропонує внести зміни до Закону «Про державну систему біобезпеки при створенні, випробуванні, транспортуванні та використанні генетично модифікованих організмів» з метою анулювання обов’язковості отримання дозволу на ввезення ГМО, призначених для науково-дослідних цілей або державних апробацій, що видається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері освіти і науки.

        Положення законопроекту щодо дозволу на ввезення ГМО порушує міжнародні зобов’язання України, зокрема положення ст.6, 7,8-10 Картахенського протоколу про біобезпеку до Конвенції про біологічне різноманіття, ратифікованого Україною Законом від 12.09.2002р.

        Зокрема, протокол вимагає застосування процедури попередньої інформованої згоди при переміщенні через кордон ГМО, призначених до використання у відкритій системі. Така процедура передбачає обов’язок держави імпорту надавати свою згоду (дозвіл) на таке переміщення, якщо воно має наслідком умисне введення в навколишнє середовище держави імпорту. Також згідно статті 6, держава може піддавати дозвільній процедурі імпорт ГМО, призначених для використання в замкнених системах з метою оцінки ризику.

        Запропоновані зміни виключають необхідність отримання дозволу на імпорт ГМО, призначених для використання в замкнених та відкритих системах, що зробить неможливим проведення Україною при імпорті оцінку ризику від використання ГМО для довкілля та здоров’я людей на ранній стадії, що відповідає міжнародно-правовому принципу перестороги. Також анулювання обов’язку отримання дозволу на імпорт ГМО, призначений для використання у відкритих системах (для державних апробацій) є порушенням вимог протоколу та створить загрозу на населення та довкілля. Таке спрощення призведе до відсутності в населення та державних органів адекватної та достовірної інформації щодо імпорту ГМО до України та їхнього використання. При подальшому ввезенні даних ГМО до України після апробації, імпортери зможуть обійти дозвільну процедуру (процедуру попередньої інформованої згоди), оскільки вона застосовується до першого умисного транскордонного переміщення ГМО для використання у відкритих системах.  

        Політика держави щодо ГМО відображена частково в державній екологічній стратегії до 2020 року, яка говорить, що на сьогодні в Україні створюється система біобезпеки, основною метою якої є забезпечення безпечного провадження генетично-інженерної діяльності та використання генетично модифікованих організмів і запобігання несанкціонованому та неконтрольованому їх поширенню. Досягнення цієї мети передбачається шляхом запобігання екологічним, економічним, соціальним та іншим ризикам, пов'язаним з використанням генетично модифікованих організмів і провадженням генетично-інженерної діяльності, а також процесам, що становлять загрозу національним інтересам.

        П.4.8 Екологічної стратегії передбачає необхідність розробити процедуру і методи запобігання неконтрольованому вивільненню генетично модифікованих
організмів, зокрема щодо удосконалення процедури дозвільної системи, системи прийняття рішень, порядку маркування, стандартизації, державної реєстрації генетично модифікованих організмів, продукції, отриманої з їх використанням, та встановлення обмеження щодо їх застосування; системи пакування, зберігання, транспортування і маркування продукції, що надходить в обіг; використання генетично модифікованих організмів у замкнених системах, поводження з відходами генетично модифікованих організмів і тарою. Проте вказаний законопроект навпаки передбачає послаблення дозвільної системи щодо вивільнення ГМО, що буде сприяти неконтрольованому їх вивільненню.

        7. Законопроект вносить зміни до Закону «Про об’єкти підвищеної небезпеки», який повністю руйнує систему попередження, інформування та прийняття рішень на місцевому рівні щодо розміщення таких об’єктів. І це при тому, що на сьогодні також зруйновано систему попередження завдання шкоди та оцінки впливу від будівництва певних об’єктів на довкілля та здоров’я населення через скасування необхідності проведення санітарно-гігієнічної та державної екологічної експертизи проектів будівництва. Отож вказане спрощення для бізнесу буде мати наслідком безконтрольне будівництво екологічної небезпечних об’єктів із нехтуванням вимогами екологічної безпеки, без можливості впливу та погодження такого об’єкту як місцевим населенням, так і місцевими радами. Також обов’язок страхування відповідальності таких об’єктів за шкоду, яка може бути заподіяна аваріями на об’єктах підвищеної небезпеки, згідно законопроекту, ніким не буде контролюватися та не буде слугувати підставою для видачі дозволу на експлуатацію такого суб’єкта. Це в майбутньому призведе до значного фінансового тягаря для держави у випадку аварійних ситуацій щодо ліквідації та компенсації шкоди як довкіллю, так і населенню. Такими змінами повністю нівелюється застосування міжнародно визнаного принципу «забруднювач платить», який передбачає несення самим забруднювачем фінансового тягаря за компенсацію шкоди, завданої довкіллю. Законопроект відміняє процедуру участі громадськості в процесі надання згоди на розміщення проектованого об’єкту підвищеної небезпеки на території адміністративно-територіальної одиниці, завчасного інформування про плани розмістити такий об’єкт серед місцевої громади та можливості вплинути на процес прийняття рішення місцевим органом влади щодо такого об’єкту та змінити сам проект будівництва чи його техніко-економічне обгрунутвання.  

8.              Законопроект не передбачає зміни до Законів «Про рослинний світ», «Про тваринний світ», проте передбачає анулювання дозволів на ввезення в Україну та вивезення за її межі видів об’єктів рослинного і тваринного світу, занесених до Червоної книги України. (п.22,23 Переліку документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності).

Проте таких дозвільних документів не існує. На сьогодні Мінприроди видає дозволи/сертифікати на ввезення в Україну та вивезення за її межі зразків видів фауни і флори, які є об’єктами регулювання Конвенції СІТЕS на підставі: Закону України "Про приєднання України до Конвенції про міжнародну торгівлю видами дикої фауни і флори, що перебувають під загрозою зникнення (СІТЕS)" від 14.05.1999 № 662-ХІV, Постанови Кабінету Міністрів України від 13.12.2002 №1822 „Про заходи щодо забезпечення виконання міжнародних зобов’язань України у зв’язку з її приєднанням до Конвенції СІТЕS”, постанови Кабінету Міністрів України від 25.07.2007 №953 „Про затвердження Порядку видачі дозволів на імпорт та експорт зразків видів дикої фауни і флори, сертифікатів на пересувні виставки, реекспорт та інтродукцію з моря зазначених зразків, які є об’єктами регулювання Конвенції про міжнародну торгівлю видами дикої фауни і флори, що перебувають під загрозою зникнення”, спільного наказу Мінекоресурсів України та Мінагрополітики України від16.04.2002 №147/110 „Про затвердження Правил видачі дозволів та сертифікатів на ввезення в Україну та вивезення за її межі зразків видів дикої фауни і флори, які є об’єктами регулювання Конвенції СІТЕS”(реєстрація в Мінюсті України від 12.06.2002 №496/6784). Анулювання саме дозволів на ввезення в Україну та вивезення за її межі зразків видів фауни і флори, які є об’єктами регулювання Конвенції СІТЕS призведе до порушення зобов’язань України згідно Конвенції СІТЕS і є недопустимим.

Таким чином, я погоджуюсь з екологічною організацією та поділяю їх бачення про те, що внесення вказаного законопроекту слід вважати передчасним, необґрунтованим, таким що порушує міжнародні зобов’язання України та євроінтеграційні прагнення, суперечить державній екологічній політиці України, не враховує думку громадськості.

Враховуючи зазначене, звертаюсь до Вас з проханням врахувати вказані зауваження і пропозиції при аналізі відповідного законопроекту.






 

З повагою,

 

      Народний депутат України                                                       О. Бригинець

 



Підписатися на новини Бригинця






Відписатись | Активувати

Історія ОУН-УПА
Facebook
Twitter

Олександр Бригинець / Александр Бригинец

При повному або частковому передрукуванні,
посилання на Бригинец.com обов'язкове.

Прес-служба
o.br@ukr.net


© 2007-2022




Полезные новости