Розділ 2. Несподіваний переполох

Добавлено: 2007-10-19 14:07:33

Тим часом у дитячій Інни та Юрка все заспокоїлося. Личка у дітей розрум’янилися, Іннуська усміхалася уві сні, а Юрчик не тільки широко усміхався, а й ще й цмокав губами. Усі спали, крім Ігрека з сусідської квартири. Було тихо-тихо.
У цій тиші зовсім нечутно виникли дуже гарненькі віник та совок і заходились прибирати. То буле кумедне видовище – віник та совок, що самі собою прибирали в кімнаті. Навіть якщо б Іннуся прокинулась, то подумала б, що досі спить. Гарний урок для тих, хто тримає самих лише котів. Будь-який собака неодмінно б обгавкав віника, що сам по собі підмітає. А кішці байдуже – аби тихо. Еге ж, тиша була така, наче семеро козенят сиділи тишком-нишком. Наче жабка завмерла під листочком. Тиша була...
Ото ж то й воно, що була.
Враз тишу прорвало так гучно, ніби почав рватися сам всесвіт. Одночасно гахнули всі дзвони Лаврської дзвінниці, посипався посуд з антресолей, впала вітрина з барабанами й вибухнула люстра на стелі. Одним словом, здійнявся жахливий галас.
Що встигли побачити в останню секунду сну Інна та Юрчик, я знаю. Іннусьці приснилося, що вона покотилася вниз Андріївським узвозом усередині пустої бочки, а Юрчику – що він тікає по дахах залізних гаражів, а за ним женуться одразу сто негідників. Гуркіт здійнявся такий, що Інна та Юрко, обидва, відчули себе яйцями, котрі розбивають над сковородою з киплячою олією. А Іннусьці ще спросонку здалося, що тектонічні плити Землі, про котрі вона чула від вчителя географії, все-таки зсунулися, і світ зник у безодні.
Діти перелякалися й прокинулись, чи прокинулись і перелякались, чи й одне, і друге, і третє.
Ніхто не міг второпати, звідки йде той гуркіт. Може, це у Дніпро впав метеорит? Може, відірвало вітром вивіску й потягло бруківкою? Може, кухонні меблі впали на підлогу? Ага, це певно сусідський хлопчик Ігрек займався зранку дослідами з хімії?
Було шумно, гуркітно і бумно. Інна та Юрко скочили, нічого не тямлячи, і Мурка вилетіла з ліжка, пролетіла в повітрі й приземлилася на глобус. Глобус крутився саме в тому напрямку, в якому летіла киця, тож приземлилася вона з неабиякою швидкістю.
Що ж сталося? Що ж трапилося? Може, варто було б викликати міліцію чи швидку допомогу, чи пожежників?
Не варто. Не бійтесь. Насправді нічого страшного в дитячій не відбувалось: ні обвалу, ні землетрусу, чудернацькi потвори на Будинку з химерами не ожили й Софійський собор залишився цілим та неушкодженим. Страховинний гуркіт і трах-тарарах виявився лише стуком. Сильним стуком – це так. Та лише стукотом у двері. Еге ж, нічого особливого не сталося. Просто якийсь ранній гість постукав у двері дитячої кімнати, де спали Інна та Юрко. І киця.

Понравилась статья? Поделись с друзьями!
Facebook Опубликовать в LiveJournal Tweet This


Оглавление   |  На верх

Підписатися на новини Бригинця






Відписатись | Активувати

Історія ОУН-УПА
Facebook
Twitter

Олександр Бригинець / Александр Бригинец

При повному або частковому передрукуванні,
посилання на Бригинец.com обов'язкове.

Прес-служба
o.br@ukr.net


© 2007-2015





Полезные новости