Розділ 22. Як снідають чарівниці?

Добавлено: 2007-10-19 13:32:53

Ми забули сказати, що в тронній залі Баби Алі пахло дуже і дуже ситно. Страх як смачно, тому Юркові закортіло попоїсти.
Іннуся теж відчула, що зголодніла. Баба Алі в себе під балдахіном шуміла й грюкала. Тьотя Ліка второпала, що вони прибули не дуже вчасно.
Щиро кажучи, зовсім не вчасно: гості відірвали Бабу Алі від дуже важливої справи. Вона снідала. У ліжку. Баба Алі вважала, що може дозволити собі деяку розкіш. Проте якщо дехто віддавав перевагу ранковій каві, то чаклунка вважала за краще вживати дієтичні страви. Баба Алі щоранку вживала на неозорому ложі найбанальнішу вівсянку. Поліно-Міліно подавало в ліжко Бабі Алі страву лордів та королів, і вельможна дама потихеньку вичищала золотою ложечкою блюдечко з вівсяною кашею. Вона сиділа на дієті, але намагалася тримати це в секреті. А для підвищення авторитету розповсюджувала чутки, що вживає, звісно, страви з найкращих ресторанів і може дозволити собі будь-який делікатес. Для достовірності баба Алі розповсюджувала не тільки чутки, а й пахощі, тож кожного, хто потрапляв в її хороми, зачаровували найнеймовірніші ароматні галюцинації. От і зараз, сидячи в себе на троні, баба Алі чисто автоматично увімкнула потужний ароматизатор, і той випускав у навколишній простір такі пахощі, що Юрчик ледь утримувався, щоб не плямкати. У животі у Юрка завуркотіло, у Інниному – закумкало. Гуси на галявині попіднімали голови й заґелґотали. Травиця на столі була неймовірно смачна та соковита. Дуже, дуже смачна та соковита. Дуже, дуже смачна.
Поки Юрчик пускав слинки, а Іннуська роздивлялася себе в дзеркалі, Баба Алі напружено розмірковувала, як їй виплутатися з неприємного становища. Треба виходити і грати роль гостинної господині – але ж пригостити відвідувачів немає чим! Отож-бо, вівсянка придатна тільки для лордів та королівських осіб, а до неї навідалися двоє дітей і їхня чарівна тітка. З чудовим апетитом.
Баба Алі нещодавно прокинулася і тепер сиділа на своєму троні-розкладайці сердита і неприбрана. Пом’ята після сну, із поплутаним волоссям і невдоволено підглядала, як у її дзеркало, дзеркало Баби Алі, милувалося собою нахабне дівчисько, котре привела Анжеліка з Анру. А верхи на її улюбленому рожевому полінці, її найкращій радниці і золотій, між іншим, голові, сидів мало не з ногами чорноокий хлопчисько, котрого теж привела принцеса. Настрій Бабі Алі це не поліпшувало.
– Тьху! – Баба Алі мотала головою.
Юрчик пускав слину, він вже не міг терпіти голоду. Іннуся вихилялася перед дзеркалом, а Анжеліка стояла ні в сих, ні в тих. Баба Алі вимкнула ароматницю й увімкнула витяжку. Потім відставила блюдечко з вівсянкою й вдарила в долоні. Вихід із скрутного становища був тільки один – слід виходити.
Баба Алі вийшла. Іннуся та Юрчик озирнулися. Тьотя Ліка зробила кніксен.

Понравилась статья? Поделись с друзьями!
Facebook Опубликовать в LiveJournal Tweet This


Оглавление   |  На верх

Підписатися на новини Бригинця






Відписатись | Активувати

Історія ОУН-УПА
Facebook
Twitter

Олександр Бригинець / Александр Бригинец

При повному або частковому передрукуванні,
посилання на Бригинец.com обов'язкове.

Прес-служба
o.br@ukr.net


© 2007-2015





Полезные новости